«Мій син був справжнім воїном — хоробрим, відданим своїй землі та народу. Він знав, що йде на війну, з якої можна не повернутися, але не вагався ні на мить. Назар був моєю єдиною опорою, і тепер я залишилася зовсім одна… Але найбільше, чого я хочу — щоб його подвиг не забули, щоб його ім’я стало символом незламності для майбутніх поколінь», — каже пані Марія.