«Ігор мешкав сам. Ніколи не був одруженим, а вся його родина десь роз’їхалась по Україні. Його близькими були сусіди на рідному хуторі Ленарівка. Він їм часто допомагав у роботі. А ті його любили, бо був добряга і ніколи в помочі не відмовляв. Тут, розповідають, що з неділі не бачили на подвір’ї. Спочатку думали, що вдома у хаті сидить, але далі пішли провідати. У будинку було ввімкнене радіо, сидів кіт, видно було, що господар пішов кудись ненадовго. Тому знову дали спокій. А вже згодом біля річки побачили його вудку та відро, чоловіка не було ніде», – розповідає сільська голова Побужан Світлана Карашкевич.