Андріана Шехлович: “Українська економіка в умовах карантину: як діяти?”

25 березня уряд запровадив надзвичайну ситуацію по всій території Україні та продовжив дію карантину ще на місяць – до 24 квітня. З медичної точки зору це – правильне рішенням. Усе, аби розтермінувати  в часі пікове навантаження на систему охорони здоров’я, яка виявилася зовсім неготовою протистояти коронавірусу. Поки руками волонтерів забезпечуються першочергові потреби медзакладів та лікарів, економічна діяльність в Україні практично зупинилася внаслідок жорстких обмежувальних заходів.

Маємо розуміти, що зупинка економіки через карантин може призвести до наслідків значно гірших, ніж сама пандемія. Бо неможливо ефективно здійснювати лікування людей, якщо в країні немає економічного розвитку. Масові невиплати заробітних плат, зростання рівня безробіття, збитковість цілих секторів економіки, зменшення податкових надходжень до Державного та місцевих бюджетів – це лише частина проблем, які нас очікують вже в найближчі місяці. Значна кількість малих підприємців може опинитись на межі банкрутства, або ж буде змушена  припинити свою діяльність.

Фахівці уже прогнозують – через пандемію економічне зростання в Україні сповільниться до 1,9%, тоді як зростання ВВП України цього року очікувалося на рівні 3,6%. А такі міста як Львів, ділова активність яких прямо пропорційно залежить від розвитку сфери послуг, відчують вплив карантину першочергово.

Якщо ми хочемо уникнути плачевних наслідків і пройти економічну кризу з найменшими втратами для суспільства, то діяти потрібно негайно.

Що зробили інші країни?

Уряди іноземних держав вже почали анонсувати запуск антикризових пакетів економічних дій. У США та Німеччини створені Фонди економічної стабільності для кредитування постраждалих підприємств, а також запроваджуються податкові канікули для малих підприємств найбільш постраждалих секторів економіки.

Польський уряд анонсував великий пакет допомоги економіці та підприємцям у зв’язку з пандемією коронавірусу. Завдяки цьому держава покриватиме 40% заробітної плати працівників компаній для уникнення звільнень. Також працівникам відтерміновують виплати по соціальному страхуванню.

Що робить Україна?

Ситуація з ускладнюється тим, що достатньої підтримки з державного бюджету підприємці, на відміну від своїх колег із країн-членів ЄС, отримати не зможуть. Адже український бюджет перебуває у критичному стані. За різними оцінками, державний бюджет України протягом 2020 року може недоотримати 150-200 млрд грн. Це близько 20% планових надходжень. Ще 30-50 млрд грн. недонадходжень можуть мати місцеві бюджети.

Водночас на державному рівні є певні позитивні спроби полегшити умови для бізнесу в період карантину. Прийнято законопроекти №3219 та 3220, які містять чимало регуляторних та податкових нововедень для підприємців:

1. З 1 березня по 30 квітня звільняються від сплати за себе ЄСВ ФОПи, фермерські господарства та особи, які проводять незалежну професійну діяльність (нотаріуси, адвокати, архітектори та ін.); скасовуються штрафні санкції за несвоєчасну сплату/перерахування ЄСВ та несвоєчасне подання звітності; платникам ЄСВ не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню. Крім того, з 18 березня по 18 травня встановлено мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ.
2. З 18 березня до 31 травня буде діяти мораторій на документальні та фактичні податкові перевірки бізнесу, а вже розпочаті будуть призупинені. При цьому, підприємці, які порушать податкове законодавство, будуть звільнені від штрафних санкцій.
3. З 1 березня до 30 квітня власники звільняються від плати за землю та податку на нежитлову нерухомість.
4. На 3 місяці відтерміновано обов’язкове введення РРО для ФОП 2-4 групи.
5. Карантин офіційно буде вважатися форс-мажорною ситуацією. Це може бути корисним для підприємців, які втратили змогу виконувати зобов’язання за договорами.

Крім того, є і позитивні кейси на місцевому рівні. Такі міста як Київ та Львів звільнили підприємців від сплати оренди приміщень комунальної власності.

Враховуючи факт продовження карантину цього – недостатньо, щоб уникнути жахливих наслідків економічної кризи, тому влада повинна розробити економічну стратегію, яка буде підходити до вирішення проблеми комплексно. Ми розуміємо, що карантин хоч і зупиняє рух багатьох процесів, але життя ж триває і підприємцям потрібно платити зарплати, оренду приміщень тощо.

Щоб врятувати економіку України і не допустити вже через кілька місяців її повного краху, потрібно: 

• максимально скоротити некритичні видатки з Державного та місцевих бюджетів, перенести фінансування незахищених статей на другу половину 2020 року;
• запровадити державну підтримку критично постраждалих секторів економіки;
• зменшити бюрократію для бізнесу та спростити дозвільні процедури, не стягувати штрафи за встановлені порушення у випадку, якщо вони обумовлені карантинними обмеженнями;
• запустити загальнодержавну програму кредитування бізнесу та максимально використати доступні кредитні програми міжнародних фінансових організацій.

Ці кроки суттєво необхідні, адже лише так ми зможемо зменшити наслідки кризи і сподіватись на відновлення економіки нашої країни.