Але мало хто знає, що частина збитку, близько 92,5 млн грн, що нанеслись ДП «Енергоринок», де брались авансові позики під гарантійні розписки Насалика та заступника міністра соцполітики з прицілом на банкруцтва цього ж самого ДП «Енергоринок». Гроші виводились у невідомому напрямку (близько 30 млн грн). Хоч ні, таки у відомому… Імена усіх учасників афери відомі, але їх ніхто, чомусь, не шукає… Хоч це пряма підслідність того ж таки НАБУ… Але чомусь тиша… Далі ж цікавіше…
Основним, перед ким був нагнаний борг горе-управителем, стає НАК «Нафтогаз» (близько 700 млн грн)… Який, увага!, навіть не подає до суду, а просто розтерміновує його на невизначений період… Чули колись, щоб НАК пробачав перед собою борги? Отож бо…
Це все заздалегідь спланована акція, у якій через жадність та непрофесійний менеджмент щось пішло не так.
Виглядає, що схема мала такий вигляд:
Після ухвали Солом’янського суду, частина майна передана АРМА, чиновники якої (Янчук А., Різник В., Квітко Ф.) проводять “мутний” конкурс під карманну компанію. Статутній капітал якої становив аж 30 000 грн. Вона, завідома, не могла справитись з управлінням стратегічного підприємства. Перед собою мала завдання – знищити дві ефективні й доглянуті теплоенергоцентралі, паралельно “викачуючи” з неї все, що можна. Особливо це “наварно”, коли не вкладаєш в амортизацію обладнання та не платиш за газ. Це все не могло не відбуватись, без пильного покриванням чиновників усіх рівнів. Навіть НАБУ сліпо не бачило збитків… Далі, імітувалось перешкоджання здійснення такого управління власниками чи їх менеджментом (історії про вкрадені турбіни, контроллери, блоки, порізані кабеля і інші фантазії американського самашедшего), ініціюючи продаж цих активів через СЕТАМ. Борги за газ “ідуть” за власником майна, увесь інший “баласт”, вішається на мертву компанію-управителя, яка, найчастіше, переїзджає в Крим чи окуповану частину Донецька, а директор пропадає у невідомому напрямку. На торгах вивішується об’єкт, на якому сотні мільйонів накрученого боргу перед НАК «Нафтогаз»… Звичайно, що вартість лота і близько не вартує таких значень. Відповідно, НАК героїчно погоджується взяти все за борги перед собою і накинути 1 копійку зверху…
Державі, скажете Ви… Але й тут халепа… У близькому майбутньому, під вимогу МВФ та Євросоюзу, за чергову подачку, буде поставлена вимога великої приватизації (у кращому випадку частини) НАК «Нафтогазу», «Укрзалізниці», «Енергоатому» та НЕКу… Відповідно й усі набуті активи перейдуть у недержавну власність…
Та не враховано дуже великий ньюанс, відповідно до практики ВСУ, продаж АРМА активу через СЕТАМ можливе лише після прямого рішення суду. Бачачи, що відбувається з НАБУ (рішення Конституційного Суду України про неконституційне призначення Ситника), розуміючи, що наступним рішенням буде неконституційність створення ВАКСУ, посольство США прямими дзвінками на Прем’єр-міністра “продавлює” поки може таку схему для свого ж НАК «Нафтогазу»… Бо, на жаль, НАК «Нафтогаз Україна» вже давно не «Україна», хоч там працює багато фахівців, яких поважаю і щиро радію їх успіхам на особистих нивах розвитку…
