Богдан Будний: «У багатьох нардепів є проблема: вони марять кріслом очільника Львова»

Верховна Рада нового скликання починає свою роботу. Маємо передбачення вкрай жаркого політичного сезону. З тотальною пропрезидентською більшістю у Верховній Раді. Та з Нестором Шуфричем у якості голови парламентського комітету з питань свободи слова.

Новообраним представникам міста Лева, байдуже, мажоритарникам, чи тим, що пройшли за списками, буде ой як непросто. Адже очевидно, що в їх виборців є запит на такі речі, як демократичні інститути, стабільна валюта та, зрештою, – культурна і мовна політика. Власне, останній пункт зараз є у найбільш загрозливому становищі. А перші місяці роботи парламенту – це лакмус для львівських депутатів. Або вони гідно відстоюватимуть інтереси міста і власних виборців, або ж зтушуються гучними заявами, з нульовим практичним ефектом.

Іти першим шляхом багатьом з них перешкоджає одна проблема. Декому ввижаються обриси львівської Ратуші щовечора, як сон зморює їх очі. Ці люди просто марять кріслом бургмістра королівського міста. Тож вирішили підготуватися до місцевих виборів наперед і забронювати собі місця у Верховній Раді. І не секрет, що тепер з радістю готові обміняти паперовий мандат на золотий знак очільника Львова.

 І далеко не над потребами своїх виборців ламають вони зараз голови. “Бути чи не бути?” – ось яке питання не дає їм спати: бути ефективним депутатом чи не вилазити зі Львова, займаючись “зондуванням ґрунту” та фактичною передвиборчою агітацією?

 У першому випадку умовний депутат отримає належну оцінку фахівців, та, можливо, – вдячність громади. Однак як важко буде потім спускатися від світу законотворчості та високої дипломатії до міських проблем каналізації, теплопостачання, благоустрою. Адже для того, аби реально вирішити деякі з них, треба немало покопирсатися у лайні в прямому значенні цього слова. Та і часу на розкрутку депутату-кандидату може не вистачити. Вибори ж то можуть бути за рік. А можуть і завтра.

У другому випадку кандидат-депутат однозначно збирає більше очок в місті Лева та збільшує свій шанс увійти до омріяного кабінету. Але в багатьох виборців постане питання – а на холєри ж ви тоді, пане, йшли до парляменту, якщо вас там не чути й не видіти. Який з вас толк?

Ось такий важкий вибір стоїть перед багатьма достойниками, які, як це часто буває серед нашого наріду, вирішили поганятися одразу за двома зайцями. Поспівчуваємо їм та побачимо, як воно там буде далі.