Святкування Різдва з усім світом – це ще не все, адже мова йде про зміну пріоритетів та цінностей. Українці не хочуть мати нічого спільного з росією та всім своїм єством прагнуть стати частиною цивілізованої європейської спільноти, в тому числі й церковної. І календаря тут буде замало. Наші дві церкви, ПЦУ та УГКЦ, маючи сильних лідерів та розуміючи виклики сьогодення, здатні реалізувати унікальну можливість – створити єдину українську церкву.
За вступом до Європейського Союзу та НАТО нас чекає ще одне об’єднання – Церковна унія з Римом та перехід наших церков під протекторат Папи Римського.
Без унії не буде й остаточного переходу на Григоріанський календар, адже поки ПЦУ перебуває у сопричасті з Вселенським Патріархом в Константинополі, навряд чи вона наважиться змінити відзначення рухомих свят, зокрема Паски. А не зможе ПЦУ – то не зможе й УГКЦ, бо, як показує досвід, ці дві церкви, маючи спільні храми та перебуваючи в одній громаді, не можуть мати різні календарі.
Як порозумітися? Що може бути компромісом?
Заради досягнення великої мети потрібні поступки від обох сторін. Ось можливий сценарій.
Проводиться спільний собор, на якому проголошується унія з Римом:
- ПЦУ виходить з канонічної підлеглості Константинопольського патріархату та визнає першість Папи Римського;
- УГКЦ відмовляється від назви «греко-католицька»;
- в Україні створюється єдина Православна церква України возз’єднана з Римом, яка зберігає за собою візантійську літургійну традицію;
- приймаємо Григоріанський календар.
І УГКЦ, і ПЦУ мають пояснити вірянам, що:
- УГКЦ – буде називатися православною. За великим рахунком, вона і зараз є православною, просто за Берестейською унією 1596 року возз’єднана з Римом. Про це наголошував Любомир Гузар. Назва «греко-католики» прийшла згодом і вона, м’яко кажучи, недосконала, як і та яку вона замінила – Руська унійна церква.
- Віряни ПЦУ – залишаються православними, але заради великої історичної місії створення єдиної Православної церкви України, мають ввійти в велику сім’ю католицьких церков. Залишають за собою візантійський обряд богослужінь, та свою ідентичність.
Така велика місія та перемога мудрості над поділом точно під силу моєму великому народу. І головним пріоритетом має бути створення єдиної церкви, яка буде чимдалі від впливу росії.
Українці вже давно переросли конфесійні протистояння, між УГКЦ та ПЦУ немає ворожнечі. Наша мудрість бути разом у важкий час стерла будь-які непорозуміння. Ми об’єднані Україною, тож годі зволікати – об’єднаймося і церквою!
Мало не забув, насамперед – московський патріархат, як екстремісько-терористична організація, має бути на законодавчому рівні заборонена в Україні.
