БАБУСЯ – ЗВ’ЯЗКОВА УПА
Цей край є моєю рідною землею. Землею моєї бабці Катерини з села Циків, колись Нижанківського району, на Старосамбірщині, котра була зв’язковою УПА. Бабуся Катерина була ув’язнена за патріотизм разом зі своїми земляками у харківській тюрмі. А потім вона босоніж втікала з в’язниці додому… Стесала ноги до крові — подолавши відстань у тисячу кілометрів!!! Я її частинка. Її онук. Я провів у цьому селі все своє дитинство. Патріотизм і любов до своєї землі та людей — у мене в крові. Як і в багатьох наших земляків.
ДІДУСЬ – ПЕРЕСЕЛЕНЕЦЬ ОПЕРАЦІЇ «ВІСЛА»!
Я онук свого дідуся Юрія Доскіча, переселенця операції катів українського народу під назвою «Вісла» (1945 — 1951 роки).
Мій батько Юрій Доскіч мав усього п’ять років, коли його, разом з родиною, сестрами семирічного та дев’ятирічного віку примусово депортували з рідної землі — села Радруж (територія теперішньої Польщі). Це назавжди залишилося страшним спомином для мого батька. У дорогу родина взяла тільки те, що вмістилось на віз…
Зимувати довелося всім у маленькій кімнаті. Навесні потягом їх перевезли на станцію Сихів, а далі — у село Зубру, що поблизу Львова.
АЛЕ! Моєму дідові Юрію Доскічу дозволили б разом з родиною залишитись у Радружі, якщо він погодився б отримати польський паспорт! Та він відмовився змінити національність і поїхав в Україну.
Учинок мого дідуся Юрія Доскіча по цей день є вчинком справжнього УКРАЇНЦЯ, котрий з гідністю пішов на всі випробування долі… І залишився до кінця своїх днів гідним українцем!
І я дякую Богу, що моя родина опинилася серед тих, кому все-таки вдалось зійти з потягу, а не поїхати до Сибіру…
Я БЕЗПАРТІЙНИЙ!
Я ніколи не був партійним! Я і тепер безпартійний! Я ніколи не змінював і не зміню своїх переконань. Бо не партійні знамена покращують нашу землю, а праця. А тому я працюю, не покладаючи рук, і не сподіваюсь на легкий виграш.
ЧОМУ У КОМАНДІ КОЗИЦЬКОГО?
То чому я в команді очільника області Максима Козицького? А тому, що сьогодні саме ця команда має шанс змінити і змінює нашу область. Максим Козицький давно довів, що він є успішним менеджером, управлінцем, новатором. Керівники з таким цілісним мисленням — це керівники нового етапу розвитку країни. Я не люблю гучних і пафосних фраз. Я люблю справи. І коли зустрічаю подібних собі людей — це надихає й мотивує мене для пошуку якнайкращих рішень.
У скрутний час для країни, коли на Сході триває війна й московський окупант посилює позиції, ми не маємо права на таку розкіш, як відсторонення себе від справ, котрі відбуваються у країні. А тому я не можу стояти осторонь та критикувати, натомість долучаюсь, щоб пліч-о-пліч працювати тут!
Команда Козицького, як і моя особиста команда, має досвід залучення іноземних інвестицій Європейського банку реконструкції та розвитку та інших іноземних банків.
ЩО ДАСТЬ МОЯ ПРИСУТНІСТЬ В ОБЛАСНІЙ РАДІ?
Моя присутність в обласній раді дасть можливість донести до Кабміну наші регіональні пропозиції щодо співпраці з європейськими партнерами.
Ми залучимо кошти польських, швейцарських та інших європейських екологічних фондів для відродження в бойківському краї екотуризму! Адже сто років тому у Сянках були крісельна дорога і витяг.
Ми створимо аграрно-індустріальні парки на кордоні з Євросоюзом.
Разом зі спеціалістами з хімії розробимо і застосуємо речовину, котра розв’яже найбільшу екопроблему — допоможе знищити борщівник.
Ми розширимо параолімпійську спортивну базу до достойних масштабів.
Я вже зареєстрував три свої підприємства на Турківщині, Самбірщині та Старосамбірщині. З цим пов’язано ще багато планів.
Оскільки я є одним із співзасновників інноваційного стартапу при Політехніці “Tech StartUp School” – школи, котра підтримує навчання та розвиток наших молодих винахідників, юних українських Масків, планую у наших районах створити філії цього масштабного проєкту для молоді.
Я хочу, щоб ви мені повірили. Повірили, як 15 років тому мої півтори тисячі працівників довірились мені. Сьогодні вони всі разом несуть в Європу добрий бренд про українського виробника – “ГАЛ КАТу”
