Кожного року у День вишиванки про неї хочеться розповідати дуже багато. Ну от направду. Бо вишиванка – це не просто про святковий одяг. Це про символи, про цінність, про своє, про рідне, про вічне…
Тому українська вишиванка заслуговує на те, щоб згадувати про неї якомога частіше. І не лише у третій четвер травня.
Я, як і мільйони українців, щасливий. Бо у нашій сім’ї з покоління у покоління вдалося зберегти любов до вишиванки. Мої батьки, ми з дружиною, діти. Вишиванка для нас – це велика гордість, невід’ємний оберіг, традиція.
Я багато подорожую не лише Львівщиною, а й Україною. І бачив чимало різновидів вишиванок, залежно від регіону. Але всіх їх точно об’єднує народна любов і тяглість поколінь. Бережімо вишиванку і даруймо її світові. Зі святом!