Коли і якими будуть перші повоєнні вибори в Україні?
Сьогодні у Львові з ініціативи Громадянської мережі ОПОРА та Львівського національного університету імені Івана Франка саме про це триває відверта і професійна розмова.
Форум «Перші повоєнні вибори в Україні: у пошуку балансу свободи, справедливості та безпеки» об’єднав народних депутатів, представників Центральної виборчої комісії, урядових структур, експертів, науковців, правників, громадянське суспільство та міжнародних партнерів. Зокрема, з Великої Британії.
Є важливе розуміння: вибори можливі лише після завершення війни та остаточного припинення бойових дій. І навіть тоді державі потрібен час на підготовку — орієнтовно кілька місяців, щоб відновити інфраструктуру, оновити реєстри, створити безпечні умови для голосування.
Водночас навіть тоді виклики, які стоять перед нами, безпрецедентні.
Це безпека — як організувати процес так, щоб не наражати людей на ризики, але забезпечити довіру до результату.
Це участь мільйонів українців за кордоном — уже напрацьовуються рішення щодо збільшення кількості дільниць, можливості дострокового голосування та необхідності активної реєстрації виборців.
Це реалізація виборчих прав наших військових — тих, хто сьогодні захищає державу і має повне право визначати її майбутнє.
Це також питання внутрішньо переміщених осіб, відновлення зруйнованої виборчої інфраструктури, актуалізації Державного реєстру виборців.
Окремий серйозний виклик — забезпечення виборчих прав військовослужбовців. Держава має створити умови, щоб ті, хто сьогодні захищає Україну, могли повноцінно брати участь у виборах.
Окремий блок — інформаційна безпека та протидія іноземному втручанню. Зараз у різних країнах ми бачимо, наскільки актуальною є ця загроза.
Важливо, що формується спільне бачення: жодних ризикованих експериментів з електронним голосуванням. Довіра до виборів — ключовий пріоритет.
Робота над законодавчою базою триває — десятки засідань парламентської групи, сім підгруп, залучення широкого кола інституцій. Частину рішень уже напрацьовано, частина — потребує подальших дискусій і політичного узгодження. Тому відверті розмови в областях – також важливі.
Маємо бути чесними: ідеальних виборів після такої війни не буде. Але наше спільне завдання — зробити їх максимально чесними, інклюзивними і такими, що заслуговують на довіру суспільства.
Це велика робота і велика відповідальність. І вона потребує співдії всіх — держави, місцевого самоврядування, експертного середовища, громадянського суспільства та міжнародних партнерів.
Я не тримаюся за статус депутата. Сам ставлю перед собою запитання: а що, якщо воєнний стан триватиме ще не кілька місяців, а кілька років? Наскільки ефективними є і будуть місцеві ради? У мене наразі неоднозначні відповіді.
Але розумію: найперше, що нам потрібно — справедливий мир і безпека. Сильна демократія після війни — це результат спільної праці.
Дякую всім, хто працює над цією складною темою вже сьогодні. Бо йдеться про складні рішення, які неможливо впровадити в останній момент. Від того, наскільки якісно ці рішення будуть підготовлені зараз, залежить довіра до виборів, легітимність їх результатів у майбутньому та внутрішня стійкість. А отже – і безпека нашої держави.
