регіональні новини
Написати нам
08 Грудень, 16:22
Марія Карук-Федина: «Знання, які я отримувала в школі, у церкві, з літератури не давали мені ніякої конкретної відповіді»

Бажання розуміти людей в мене було з самого дитинства, але в мене це ніяк не виходило. Я усвідомлювала, що нічого не розумію в тому світі, тому намагалась поменше говорити, а побільше слухати і читати мудрих людей. Оскільки я мало спілкувалася і нікому не наважувалась відкривати свою душу, в мене виникла гостра потреба писати. Спочатку я просто писала вірші, десь від восьмого класу, хоч в мене не дуже виходило «зліпити» мої абстракції докупи. З часом я зрозуміла, що для написання чогось змістовного мені не вистачає знань.

Пишучи, я часто роздумувала, чи можливе в реальному житті те, що я пишу, чи неможливе зовсім… Але я не знала, звідки можна почерпнути знання, які би дали мені впевненість. Я і не здогадувалася, що це має бути саме психологія. Знання, які я отримувала в школі, у церкві, з літератури не давали мені ніякої конкретної відповіді.  Вони  ніяк не могли стати корисними в особистому житті, в кожній конкретній ситуації.

Але я таки  носила в серці досить довго бажання розуміти справжні мотиви людей. Останнім поштовхом все ж знайти те, що потрібно, стало моє бажання вийти щасливо заміж. Інтернет, звичайно, це великий винахід, і, до речі, дуже корисний. Я змогла «нагуглити» щось про стосунки, і елементарні знання таки там почерпнула. Але ці знання психології про стосунки з інтернету більше схожі на навчання маніпуляції людьми, ніж на справжні знання. Тому мене така інформація не сильно задовільнила.

Одного разу мені зовсім випадково потрапив на очі пост з лекціями одного величного доктора наук. Думки, які там почула, мене зачарували з першого звука. Я слухала їх з роззявленим ротом, бо не думала, що все наскільки просто, і наскільки важко до цього самому дійти. Хтось, напевне, знає більше за мене з власного досвіду, але рідко хто з нас все запам’ятовує, деталізує, свідомо обдумує. Щоб ось так хтось міг пояснити на “хлопський розум” те, що там, всередині душі, відбувається, то таких мало. Все, що можна почути від старших, це якісь лякання: “Того не роби, того не можна, це гріх, і тому подібне..”

Такі фрази ніби давали мені мотивацію досліджувати своє життя. Від цього часу я почала занотовувати свої висновки, факти та відчуття, щоб видати книгу з практичної психології. Цих думок в мене назбиралось досить багато. Тож настав час ними ділитись…

  • 0
  • 843

Схожі публікації