регіональні новини
Написати нам
12 Лютий, 21:53
Наталка Добрянська: “Потрібно лише запастися терпінням і вірити”

День, коли в твої двері стукає розпач. Голосно так стукає. Наполегливо. Намагається проникнути всупереч тому, що з останніх сил намагаєшся той розпач не впустити. Такий день може бути не один. Але час від часу настає.

У той день ти намагаєшся не здаватися. Ти опираєшся. Також наполегливо. Відкритим залишається запитання: хто кого? Розпач стукає у твої двері щоразу голосніше. І тобі залишається або здатися, або продовжувати опиратися.

Відчуваєш, що ще залишилося трохи сил. Зовсім трішечки. Щоб вірити, що ти можеш щось змінити. Вірити. Всупереч усьому. Незважаючи на те, що здається, увесь світ проти тебе. Люди проти тебе. Обставини проти тебе. Літак не хоче злетіти через те, що ти опираєшся. Квитка на потяг немає через тебе.

Вірити. Вірити, що те, що ти задумала, стане реальністю. Вона, ця реальність, вже зовсім близько. На відстані витягнутої руки. Зовсім скоро ти її побачиш і відчуєш. А поки – вірити.

Вірити, що навіть найтемніша ніч завершиться світанком. Нехай дощовим, але світанком. Вірити, що після найлютішого холоду прийде  тепло. Після сумних розлук будуть радісні зустрічі. Вірити.

Вірити, що рясна злива завершиться і вигляне сонце. Важкі будні зміняться святами. Невідоме стане приємним сюрпризом. Вірити, що війна завершиться таким бажаним миром. Ті, які вчора не хотіли тебе чути, сьогодні сядуть за стіл переговорів. Сльози замінить усмішка. Розчарування – досвід.  Безнадія – сподівання. Вірити, що все можливе. Потрібно лише запастися терпінням і вірити. Сьогодні. Завтра. Завжди.

  • 0
  • 872

Схожі публікації