Ні за кого не агітуватиму, надто багато шанованих мною людей йдуть під різними прапорами. Але – якщо сумніваєтеся, голосуйте за малі партії. Ті, що знаходяться за даними кимось оплачених рейтингів на межі проходження. Бо опитати 1 людину коштує 100 гривень. Не всім це по кишені. Це теж засіб агітації. І за тих голосуйте, кого знаєте особисто, а не по телевізору, чи по фейсбуку.
Чому за малі партії? Бо монополізація, як влади, так і опозиції приводить до імітації політичних процесів. До банальних договорняків. Це ми спостерігаємо постійно. Або бачимо результати. Політика це постійний компроміс, але не договорняк ради особистого збагачення, як це у нас повелось. Коли вирішують, себто рішають “вапроси” ті люди, хто оплачує передвиборчу компанію і складає списки. Та чого таїти, часто ті, хто продав бренд кандидату. Ціни від 10 до 100 тисяч доларів, до речі. За роботу на безоплатній основі. А продають і купують лише розкручені і любі серцю виборця бренди партій. Хто і ради чого вкладає кошти у місцеві вибори, можна здогадатись.
У всіх списках є люди, за які заплатила українська мафія. Не завжди напряму партіям. Коли більше учасників політичного процесу – завжди є шанс, що когось не куплять. Не домовляться з депутатом за кіоск чи земельну ділянку. Будуть незадоволені, і громадськість хоча б знатиме правду. Бо всіх не купиш. І всім ділянок не вистачить. Надіюсь. А чому краще голосувати за знайомих знайомих, а не за бренд? Бо це лише бренд. Вивіска. Ми не знаємо власників бренду. Який завтра завжди можна продати. Бренду морду не поб’єш.
