У ніч на 22 лютого у Львів стався теракт. Вибухи пролунали після виклику поліції на повідомлення про нібито проникнення до магазину. Тобто правоохоронців свідомо виманили на місце — і влаштували пастку.
Загинула 23-річна патрульна. Понад два десятки людей поранені. Подію офіційно кваліфікували як теракт. Розслідування ведуть Служба безпеки України та Національна поліція України.
Генерал-майор СБУ у відставці Віктор Ягун вважає: це не випадкова історія і не «побутовий» кримінал. Це частина ширшої стратегії.
1. Це спланована диверсія
Сценарій із подвійним вибухом після виклику поліції — добре відома схема. Її застосовують, щоб завдати максимальних втрат саме силовикам і посіяти страх.
Так працювали бойовики Ісламська держава. Так діяли диверсійні групи рф на Донбасі у 2014–2015 роках. Це не імпровізація, а технологія.
2. Удар по відчуттю безпеки
Мішень — не стільки Львів, скільки український тил.
Львів — великий логістичний вузол, міст між Україною та ЄС. Для багатьох це символ «безпечного заходу». Теракт у такому місті має просте завдання: показати, що війна може дістати будь-де.
Це спроба деморалізувати суспільство і створити враження нестабільності — у тому числі для західної аудиторії.
3. Синхрон з ударами рф
Теракт стався тієї ж ночі, коли рф завдавала комбінованих ракетно-дронових ударів по Україні.
Ягун звертає увагу: це типовий почерк — фронт плюс диверсія в тилу плюс інформаційна хвиля. Така модель вже застосовувалася під час атак на Київ у 2023–2024 роках, а також у країнах Балтії та Польщі — там диверсії били по логістиці.
4. Це частина довшого ланцюга
Останні місяці силовики регулярно повідомляють про:
Львівський теракт виглядає продовженням цієї тенденції. Йдеться про системну роботу російських спецслужб проти українського тилу.
5. Інформаційна кампанія вже запущена
Паралельно російські канали поширюють знайомі меседжі: «в Україні хаос», «Захід небезпечний», «держава не контролює ситуацію».
Мета — страх і недовіра. Теракт — це не лише вибух, а й картинка для інформаційної війни.
На думку Ягуна, найближчими тижнями можливі нові спроби диверсій у великих тилових містах — там, де є склади, логістика, енергетика або міжнародні місії.
Ставка робитиметься на «дешеві» інструменти: саморобні вибухові пристрої, підпали, мінування, залучення завербованих громадян.
Водночас він наголошує: головне — не панікувати. Терор працює лише тоді, коли суспільство лякається. Посилення контррозвідки, контроль за ризиковими напрямами і робота з населенням — це відповідь держави. Відповідь суспільства — зберігати холодну голову.
Світла пам’ять загиблій поліцейській. Війна давно вийшла за межі фронту — і тил також став її полем.
