Відомий феномен під назвою «political animals» є далеко не новим в політичних процесах. Це явище перейшло до нас від розвинутих країн та трактується як побічний ефект демократії внаслідок розквіту політичного популізму.
Особливістю України в цьому плані, є прихід у владу не стільки популістів, як політиків-заробітчан, справжні пріоритети яких, вже стали відомі на загал. Також багато хто є просто випадковими людьми, але частина з них можуть використати наявний шанс та розвиватися вже в процесі роботи. Є навіть політичні маніяки, реакціонери-русофіли та відверті колаборанти, про яких ми при нагоді поговоримо пізніше.
Отож, розглянемо найбільш резонансні випадки, які набули найбільшого розголосу:
Артем Дмитрук та ситуація в Одесі
Виключений спочатку з лав фракції «Слуга Народу», а потім з міжфракційного об’єднання Разумкова, народний депутат Дмитрук, 25 січня влаштував бійку на засіданні земельної комісії Одеської міської ради, де почав бігати по столах та ламати меблі. Повідомляється, що через такі ганебні дії депутата, кілька працівників міськради та муніципальної безпеки отримали травми різного ступеня тяжкості.
Фактор Трухіна
Державне бюро розслідувань вже понад п’ять місяців не в змозі з’ясувати чи перебував за кермом народний депутат Олександр Трухін в момент скоєння ДТП. Крім того, на підставі нещодавно опублікованих відео матеріалів з нагрудної камери поліцейського, можна стверджувати про спробу дати хабар у розмірі 150 тисяч, точно не гривень. Зрозуміло, що місце такого депутата не в бюджетному комітеті, а в тюремній камері, незважаючи на прямий саботаж розслідування його протиправних дій!
Історія з розшуком С. Кузьміних
3 лютого 2022 року НАБУ оголосило в розшук народного депутата України, викритого «на гарячому» при одержанні 558 тис. грн неправомірної вигоди. Рішення ухвалювалося через систематичну неявку підозрюваного на виклики правоохоронних органів, відсутність його за місцем проживання, переховування від детективів НАБУ.
Дуже прикро, що українське суспільство досі продовжує толерувати такі зашквари народних обранців, які відчуваючи власну безкарність і вседозволеність, напевно вже остаточно забули про закон та правопорядок. В якості публічного покарання їх з пафосом виганяють із фракції, але це не покарання, а всього лиш дешева вистава!
Якщо говорити про реальну політичну відповідальність та невідворотність правосуддя для чинних депутатів Верховної Ради, які своїми діями грубо порушили закон, то спочатку логічно було б позбавити цих нешановних колег високого статусу, а потім вже застосування всі необхідні слідчі дії й запобіжні заходи.
Перш за все потрібно дбати про високі моральні стандарти для тих, кого обирають люди й довіряють представляти власні права та інтереси. А також, у вигляді жорстких норм і обмежень, встановити необхідні запобіжники в законодавстві про статус народного депутата, щоб мінімізувати можливі корупційні ризики, а також сприяти чесній та відповідальній праці на благо українського народу. Бо найбільшої користі суспільство отримає від відповідальних технократів-державників і саме на них найбільша надія в першу чергу, при безпекових загрозах та просуванні необхідних реформ.
