Підтримати проект
регіональні новини
Написати нам
Проживати, а не боротися: як реагувати на складні життєві ситуації
04 Вересня, 12:05

Проживати, а не боротися: як реагувати на складні життєві ситуації

Інколи єдина конструктивна позиція стосовно реальності або її окремих ситуацій просто “витримувати”. Проживати. Це зовсім не пасивна смиренність. Навпаки, активна позиція в ситуації, коли нічого іншого не залишається. Включити режим самозбереження, дбайливо піклуватися про себе. Знайти опори. Розвивати довіру. І витримувати. Це вимагає зусиль, але не більших, ніж марна боротьба, надмірне емоціювання та ментальне протистояння тому, що відбувається. З тією різницею, що проживання завжди окупається. На відміну від боротьби, яка лише зношує тіло та психіку.

Допустимо, ви отруїлися. Харчове отруєння – історія не з приємних. Майже неможливо допомогти собі. Якщо воно вже почалося, то триватиме 2-3 дні. Це треба просто витримати, покладаючись на цілющі сили організму. Найкраще, що можна зробити – не заважати. Не додавати до вже наявного стресу, уявне занепокоєння, емоційну незгоду з ситуацією, фантазії, «що було б якби не», нервозність. Усе це зайві витрати енергії. Працює тільки довіра – організму, зцілююча сила якого не дозволить цьому стану тривати довго, людському досвіду з лікування таких розладів, своєї власної здатності відвести себе в лікарню, якщо процес затягнеться або посилиться.

В точності також із численними психічними процесами. Дуже часто найкраще, що можна зробити – це просто активно витримувати, довіряючи лікувальним силам психіки, так само як і тіло, що в результаті прагне здоров’я і спокою. Наприклад, розлучення. Або апатія. Або безсилля. Або якась складна емоційна ситуація, в якій просто зараз нічого не зробити. Неприємні процеси. Але неминучі у житті. І якщо вже такий процес почався, то нам нічого не залишається як витримувати в режимі самозбереження хвилі смутку, злості, образи, ностальгії або відчаю, що настають. Рано чи пізно воно закінчиться. Психіці також можна довіряти. Чим більше сил ви вкладете в дбайливе витримування – тим швидше і безболісніше цей процес вам обійдеться. Тим багатшим ви станете після його завершення.

Це може буде складно. Складніше ніж влаштовувати безкінечні сперечання з реальністю, ніж думати руйнівні думки і займатись самобичуванням, тому що на це все у більшості з нас вироблена стійка звичка. Але витримка завше окупається. Ви краще себе пізнаєте. Ви можете на себе покластись. Ви йдете в контакт з чимось більшим ніж ваші бажання. Ви наповнюєте себе мудрістю, легкістю, силою, тишею, здатністю розслабитись, і здатністю до довіри. В результаті отримуєте безцінний власний досвід – що взагалі то тут, в житті, є на що спертись і є, чому довіряти.

  • 0
  • 200
Схожі публікації