Сергій Чепара: «Піду в поліцію, отримаю права»

Недавно у поліції я успішно склав іспит — на водійське посвідчення. Тепер я маю право керувати автомобілем. У нашій країні це робиться так — спочатку автошкола, яка дає знання і практичні навики, потім складання іспиту — теорія і практика. Все гарно і красиво, все за законом. Але на практиці не зовсім.

На жаль, корупція, про яку ми всі говоримо і пишемо, не лише “десь там нагорі”, а “ось тут внизу”. Є два шляхи — чесний і не зовсім. Чесно скласти іспит дуже можливо — треба вивчити правила дорожнього руху і пройти іспит на комп’ютері, що не складно, якщо ти вчився. Трохи інакше з практикою. Є три спроби. І три елементи — змійка, паркування заднім ходом та естакада. Естакада — це такий місток, на який заїхати доволі складно. Якщо за три спроби не зробив, як треба — тебе відправляють проходити курс їзди знову. Нечесний шлях полягає в тому, щоб дати через посередника потрібну суму поліціянтам. Всього за 20 “Лесь Українок” сувора поліція стає несуворою. Комп’ютерна мишка “сама” допомагає тобі скласти іспит. Курсор якось зненацька “тягнеться” до правильних відповідей. Дистанційне керування комп’ютером називається. На практичному завданні все десь так — ти робиш помилки, але їх “не помічають”. Багатьох на естакаду навіть не посилають. Дехто проходить майданчик, але в місто не виїжджає. Дав гроші — отримаєш права. Щоправда, гроші твої підуть не в бюджет рідної країни, а розподіляться по кишенях кількох чиновників. Ці люди сидять на потоках. Вони будують собі особняки десь за містом і їм дуже треба.

Корупція була у всі часи і у всіх країнах. Трагедія України в іншому — тут вона системна і масова. Якщо у групі 25 студентів, то знайдуться 2-3 диваки, які складатимуть самі, без допомоги. Інші 22 громадяни постмайданної України виберуть легший шлях — дати хабар. 90% не надто заморочуються про цінності. Поліціянту потрібні гроші на життя, а людині потрібні права водія. На перший погляд ситуація win-win. А що на ділі?

Поліція мала б виконувати функцію “сита” чи “фільтра”. Тим, хто знає правила та має навики водіння, вони б мали давати права, а тим, хто ні — ні. Є певний рівень вимог, затверджений державою. І доки людина не вивчить теорію і не складе іспит з практичного водіння — не отримає прав і не виїде на вулицю. Але не так у нас. 4000 грн негайно прибирають цей бар’єр. І цим коридорчиком користуються багатолюдні натовпи. Якщо ти не (повністю) сліпий і не безрукий — права дадуть, не хвилюйся! Вміти їздити не обов’язково!

На жаль, автошколи — теж не форпост справедливості. Вони стали частиною цієї системи. Здогадуюся, що не безкоштовно. В автошколі Вам розкажуть, що “всі беруть”, “треба дати”, “нова поліція як стара — один хрін”. А ще — “держава у нас така”.

Мені з моєю навіть трохи пощастило. Лекції читалися дійсно якісно. І хабар ніхто прямо не вимагав. Всі практичні заняття тривали по 90 хв — як і передбачено програмою. Інструктори завжди були тверезі. Але про інші школи розповідають всяке. У деяких із самого початку сказали прямо — без хабара ніяк, готуйте гроші. В одній школі лектор сказав таке:

До автошкіл теж є питання. Деякі існують лише на папері — не мають ані приміщення, ані авто, ані майданчика. Інші ніби існують і навчають, але недостатньо забезпечені необхідним. В автошколі може не бути конусів, а естакаду треба шукати ген за Львовом. А на цій естакаді ремонтують комусь якусь машинку. Тобто для навчання її не завжди використаєш. Інструктори можуть брати 150, 170 чи 180 грн за бензин за заняття, хоча деякі чесно визнають, що це їхній спосіб мати бонус до зарплати — учень за 1,5 год 5 літрів бензину зазвичай не спалює. Інші інструктори ганяють учнів по своїх справах — то тітку підвезти, то в аптеку треба заїхати, то когось звідкись забрати. Але є і такі, які сумлінно роблять свою справу. Тільки їх не більшість.

Повернімося до поліції. Там вже відбулася реформа. Тепер права так просто не купиш — треба прийти по них особисто! Так-так. Зміни є. Відеокамера фіксує, приходив випускник автошколи у сервісний центр МВС чи ні. Тепер треба напружитися і… прийти. Камера все фіксує! Але по суті змін нема — 9 із 10 отримують права за гроші. За приблизними підрахунками це 1,5 млрд гривень на рік в Україні. Шалені гроші, якщо їх пустити у правильне русло. Але ці гроші будуть витрачені інакше. Десь доблесний поліціянт купить собі нове авто, десь побудує хату, десь поїде з жінкою у Єгипет відпочивати — після важкої праці.

Тіньова економіка працює так: зарплата у чиновника мізерна, але скомпенсована великими неофіційними “ліваками”. Поліціянт має офіційно 8500, скажімо, а неофіційно — ще втричі більше. Мав би ще більше, але над ним теж є начальник, а у того свій. І всі вони хочуть смачно їсти, жити не у сараї, відпочивати не у Моршині. А дружина поліціянта хоче їздити на машинці за 30 тис. доларів. І побудувало цю схему українське суспільство, яке у своїй більшості роками годувало її, систему. Перескласти іспит коштує смішні 13 гривень. Банк бере комісію ще 10. Ти платиш ці 23 гривні в касу і даєш несмішні 4000 “лівака”.

1,5 мільярди гривень у тіні за водійські посвідчення! Це 55 мільйонів доларів. Скільки добра можна зробити за ці гроші! Відремонтувати школи і лікарні, залатати діри на дорогах, вкласти у науку, освіту… Зрештою, підняти поліціянту зарплату — насправді я дуже за.

На ютубі неважко знайти відео, де журналісти для експерименту купують права. Власне, купує підставний чоловік, який насправді не має прав, не вміє взагалі водити та ніколи не був у автошколі. Але за 1500 грн (на той час) йому приносять все готове. Все записують на приховану камеру і вже з готовими правами і відео приходять у сервісний центр. Всі там роблять квадратні здивовані очі і безсоромно брешуть:

При чому водійське грамотно зареєстроване у МВС, тобто дійсне. Дарма, що нахабно куплене за гроші.

Недавно один мій знайомий, який довгий час працював на митниці, поділився життям. Хабарі на митниці дають і беруть не хаотично, а системно. Все гарненько записується у зошит. Потім все розподіляється за чіткими схемами — кому, що і для чого. Не повірите — але відсоток йде навіть на бруківку біля кордону. Так-так, дорогу брукують за хабарі! Грошей же у бюджеті нема. Та і звідки їм там взятися?

Теорію я склав на 20/20. Практику завалив сам — визнаю. Робив помилки, тому відправили ще кататися. Після 20-го практичного заняття з інструктором розумієш, що мати багато практики насправді добре. 20 занять навіть трішки малувато, краще 30-35, тоді дійсно добре їздитимеш. Високі вимоги — це класно. А от можливість обійти їх за 8 папірців із зображенням філософа Сковороди — це жах. Потім уся країна здригається від автокатастрофи у Харкові, де молоденька дівчина на смерть збиває п’ятьох пішоходів, а шостий помирає у лікарні. Корупція породжує безкарність. Якби не величезний суспільний резонанс і увага ЗМІ — дали б не 10 років, а тихенько відпустили. Довідку якусь намалювали б.

У моєму містечку Сколе 10 років тому хлопчина на “Жигулях” залетів на тротуар, проїхав через кущі і влупив у хату. З розгону зніс півстіни. Знаєте, чим закінчилася та історія? Нічим. Йому швиденько написали довідку, що трапився “спазм ока”. Не винен хлопець, що права купив і ганяв як шалений, просто спазм ока підкрався непомітно.

До речі, про довідки. У багатьох автошколах Вам все намалюють за 200 гривень. “Хто не має медичної довідки — залишіться”. Озвучується ціна. Конвеєр працює. Лікарі заробляють. Автошколи заробляють. Поліція заробляє. А країна найбідніша у Європі.

Українцям треба усвідомити, яку ціну вони платять за корупцію. Це тисячі померлих людей. І мова йде не лише про загиблих у ДТП. Але щоб побачити зв’язок — треба думати. Хабар сьогодні — чиясь смерть завтра. У Лондоні одна британка складала іспит на права водія більше ста разів. Кожного разу вона чемно платила 31 британський фунт в касу. Чи отримала врешті-решт права — не знаю. Але знаю, що б зробила типова українка — дала би бабла скільки треба, кому треба, і давно би їздила. Тільки у Лондоні, якщо даси хабар — потрапиш у в’язницю. Це Вам не рідна Україна. Там навіть члена парламенту недавно посадили за брехню.

Я за те, щоб посвідчення водія коштувало дорого. Нехай навіть 3 тисячі гривень — офіційно в касу. Нехай поліціянт отримує своїх 12 чи 15 на місяць. Але систему, яка видає водійське наліво і направо, треба зруйнувати. Нам треба раз і назавжди вирішити — ми хочемо бути цивілізацією чи диким полем. І дике поле — це коли права за хабарі, а цивілізація — коли за знання і навики.

До речі, маю знайомого, котрий повністю сліпий на одне око. Має водійське і їздить так не перший рік. Як він отримав — здогадуюся. Купив все — меддовідку, права. “Їздити дуже треба” — каже він. “А мені їсти треба” — думає, але не каже корумпований поліціянт.

Ще одну цікаву міні-історію дізнався. Була собі одна жіночка. Записалася в автошколу. На лекції більш-менш ходила, а практичних від’їздила 16. Інструктор казав, що їздила дуже кепсько — знаки і світлофори не бачила, пішоходів не помічала, коробку передач переключала дуже невміло, мотор не відчувала. Усі 20 від’їздити не захотіла. Але гроші занесла — це головне. Права їй надрукували за день, тепер десь по Львову катається. А її інструктор шокований — як може поліція так безвідповідально давати права?

Недавно мене везла жінка-таксист. Ми розбалакалися, і вона чесно сказала: за водійське віддала чотири роки тому 1000 грн. Підійшла до лектора в автошколі й каже: «Скільки треба дати?» Ну а він такий: «Шо-шо, нічого не знаю». А вона йому: “Давай, кажи, не ламайся, поки грошва при мені”. То він і каже: тисяча. Вона дала. Потім вона проходила в поліції теорію, а за кермо навіть не сідала. Тобто її навики водіння ніхто не перевіряв навіть формально. Потім жінка-таксист дуже обурювалася, що у нас найгірші у Європі дороги…

Що конкретно треба змінити, щоб стало суттєво краще.

1. Кожен іспит має коштувати не 13 грн, а принаймні 250 грн.
2. Водійське посвідчення має коштувати не 245 грн, а 3-4 тис. грн. Це багатьом відіб’є бажання давати ще й хабар.
3. Складання теорії і практики має супроводжувати відеозйомка з кількох камер. Треба заборонити перебувати в приміщенні під час іспиту більше, ніж одному поліціянту, натомість дозволити перебувати “третій стороні” — двом громадським активістам, журналістам та/або депутатам місцевих рад. Поліціянт не може сидіти за комп’ютером протягом іспиту, але повинен лише перебувати в приміщенні.
4. Інформація, хто коли і кому видав медичну довідку та водійське посвідчення, має бути або публічною, або доступною певним колам осіб. Вести статистику по ДТП — хто видає водійське посвідчення особам, які їх спричинили.
5. Поліціянт має отримувати зарплату принаймні 12-15 тис. грн.
6. Почати саджати хабарників у в’язницю.
7. Оскільки більшість уже виданих посвідчень липові — їх треба анулювати. Багатьом це не дуже сподобається. Болісна процедура, викличе багато спротиву, але вельми потрібна для нашої безпеки.
8. У кожному СЦ МВС мають бути антикорупційні плакати а-ля “Корупція — це зло” чи “Корумповані країни — завжди бідні”.

Недавно я показував Львів одному старенькому німцеві. Він працював раніше режисером, а зараз на пенсії. У Львові був уже всьоме. Між іншим я запитав, як гадає — Україна таки стане членом ЄС чи ні. Німець спочатку промовчав, і я зрозумів — відповідь не буде мені приємною. Потім чоловік поважного віку сказав акуратно: “Галичина була певний час була під впливом Польщі і Австрії. Якби вона існувала як окрема країна — можливо, так. Але вся Україна — не думаю”.

Є у мене ще інший знайомий з Німеччини. Років 40, живе і працює тут. Недавно у коментарях написав таке: “Поки в Україні тотальна корупція на всіх рівнях — Європою Вам не бути”. Але ми наївно продовжуємо вірити, що Європа — це не “як”, а “де”. Асфальтовані дороги з’явилися там тому, що до влади дивним чином прийшла чарівниця Ангела Меркель. А от нам із владою не пощастило.

Я подорожував Європою. Бував у Нідерландах та Данії. Чудові, розвинені країни. Сильна економіка. Асфальтовані дороги. Якісна медицина. Все на найвищому рівні. Чому ми не можемо так само? Можемо — але почати треба з корупції. Її, багатоголового змія, треба убити. Це потвора, тварюка, яка так просто не здається. Але і нам відступати не можна. Не може розвиватися країна, де купити можна все або майже все. Де людина в погонах, хоча і зветься правоохоронцем, нехтує правом щодня, видаючи за хабар водійське посвідчення. Де лікар, в очі не бачивши пацієнта, пише “здоровий”, тому що йому так хочеться отримати чергову двохсотку.

Корупція убиває. Тисячі смертей на дорогах щороку. Понад сто тисяч смертей за роки незалежності. Сто тисяч людей загинули на наших дорогах! 100 тисяч — це армія великої західноєвропейської країни, для прикладу. Ця цифра могла би бути значно меншою, якби права отримував не хто завгодно. Якби поліція гідно і чесно виконувала свою роботу. Але ні. Поліціянт звично бере гроші. Сума ділиться між кількома потрібними людьми. І всі ламають комедію, що так і має бути. І топові чиновники розповідають по телевізору про боротьбу з корупцією.

Закінчити хочу оптимістично. Дуже сподіваюся, що рано чи пізно українці перестануть шукати месій, а почнуть будувати державу самі. Перестануть носити хабарі у сервісні центри, а почнуть читати і виконувати правила дорожнього руху. Тоді і заживемо трохи краще.