Тарас Чолій: «Українська влада виконує замовлення Росії – здати державу»

Останні події в Україні мають лавиноподібний характер. Багато новин вибивають з колії та наштовхують на думку, що в Україні почала діяти певна система. Послідовність дій, які мають на меті здати державні інтереси на користь Кремля. Хіба не так? Розведення військ, переслідування патріотів, ветеранів АТО. Заарештували та утримують під вартою генерал-майора, кіборга Дмитра Марченка. Цього тижня у Львові в районі «Підзамче» знайшли мертвим підполковника ЗСУ. В Києві проламали голови ветерану АТО та його дружині.

Україна нашпигована російськими диверсантами. Російські агенти всюди. Вони знищують для себе особливо небезпечних. От випадок, про який говорила американська преса: «Росія знищує людей, які обслуговували українську протиповітряну оборону «Бук» в Грузії проти агресії Росії». Кремль зобов’язався їх позбутися. У Рівному вбили, а потім викинули в річку оператора системи «Бук». Путін в свій час дав доручення всіх, хто збивав російські літаки, знищити. Це для нього питання принципу. Таким чином ФСБ демонструє, що від них неможливо заховатися ніде у світі.

Росія взагалі вважає, що Україна повинна бути під її юрисдикцією. Вона має вирішувати, хто тут має жити, а кому померти. На жаль, українські служби безпеки та розвідувальні органи дуже програють у протидиверсійній роботі.

Ми сильно втратили суб’єктність за останні місяці, відколи в Україні обрали нову владу. Вона веде таку собі політику демілітаризації – мир за всяку ціну, та насправді попри це ми втрачаємо добрі позиції. Вони убезпечували ймовірний контрнаступ російської терористичних сил на Донбасі на лінії зіткнення. Війська відводяться, а обстріли не припиняються, і це сильно деморалізує суспільство. Ми відступаємо, а нас знищують.

Скидається на те, що так звана українська влада виконує певне замовлення Російської федерації стосовно «демілітаризації» та «денацифікації» України. Ми всі розуміємо, що Росія є агресором і під ширмою якихось самопроголошених республік веде політику супроти нашої держави. Проте нам зараз подають цю інформацію так, наче всі попередні роки війни українське суспільство було втягнене в громадянський конфлікт. Політика скерована на знищення в армії та суспільстві бойового духу, опору агресії Росії.

Прикро, що зараз у сфері безпеки стоять люди, які не те, що не патріоти, навіть не професіонали у цій справі – Баканови, Євдокімови, Сивохо… Це те, що було за Януковича, але ще нахабніше. Всі ключові «безпекові» відомства очолили куми, свати, брати та бізнес партнери Зеленського по «95 кварталу». Фактично маріонеткрова влада, яка не приймає рішення. Їх пишуть в іншому місці, вони їх лише реалізовують. Можливо, навіть не до кінця розуміючи плану.

Хоча, для Зеленського, як продукту совково-російської культури, Росія, очевидно, не є загрозою. Тому він готовий входити у будь-які відносини з Кремлем. Зараз розпочнемо закуповувати у них газ, Росія вимагає скасування боргу 3 мільярди доларів, який є у «Газпрому» перед «Нафтогазом». Ми повертаємось у повну залежність від Кремля.

Якщо всі ці події зв’язати, а вони відбуваються за дуже короткий час, три-чотири місяці, то можна сказати, що зараз відбувається фактична здача українських інтересів.

На жаль, ще багато людей у світі і в Україні зокрема не розуміють, що всі дії, які проводить Кремль і його зовнішня політика, підтасовані лише під одне правило – правило війни.

В кінці кожної дії на зовнішньополітичній арені чи в середині країни кінцевим результатом Росії має бути захоплення територій. Мета – повністю контролювати політичне, економічне та інформаційне життя всього Євразійського простору, від Лісабону до Владивостоку.

Попри те сьогодні все популярнішою є теза, що Росія Україні не ворог. Натомість наша держава починає зображатися на міжнародній арені як країна, де панують певні терористичні банди, проводиться расистська політика. Україну виставляють зараз як певну «Сирію» в Європі. Пам’ятаємо колективне звернення американських сенаторів, наче полк «Азов» – це терористичне угрупування.

Тобто раніше була Ісламська держава, Аль-Каїда, тепер українські мілітарні рухи, добровольчі батальйони, окремі військовослужбовці стають терористами, «для яких війна – самоціль»? Від думки, що так нас сприймають – дуже тривожно.

Росія буде будь-якою ціною здобувати контроль над нашою державою. Через політичні партії, президента, олігархів, які завжди керували українською політикою і мас-медіа. А всім відомо, де вони заробили свої статки. Росія контролює наших багатіїв, а вже ті керують українською політикою. Відповідно реалізація тих рішень, які вигідні Росії, – є очевидними.

Кремль буде вимагати щораз більшого від Зеленського. Повної здачі суверенітету. Ось зараз говорять про зустріч двох президентів в Казахстані. Україна повертається під той євразійський вплив, віддаляється від курсу вступу в НАТО та Євросоюзу.

У кінці року ми маємо підтвердити свій намір вступу до Альянсу проте можемо очікувати, що цього не буде. Так як і в 2008 році, коли можливість подати заявку саботувала Тимошенко і партія Регіонів.

Можливості відступити у Зеленського також нема. Якщо будуть зірвані якісь домовленості з боку української сторони, вже на весну можна очікувати нового наступу Росії. І, на жаль, з тих позицій, які зараз, після розведення, будуть зайняті їхніми військами.

Підуть в сторону південного сходу. У короткостроковій перспективі можуть  відмежувати Україну від Чорного моря. Про це говорять військові експерти.

В Азовському морі ми вже фактично втратили свій контроль, як і нафтові вежі довкола Криму. При наступній вигідній умові Росія хоче вийти на кордон із Придністров’ям.

Свого часу проект «Новоросія» був закритий у зв’язку з потужною відсіччю. Зараз вихід на кордони Причорномор’я є стратегічним планом Росії. А для нас це дуже загрозливі тенденції. Ми можемо в результаті залишитись незрозумілою буферною зоною. Тому відпускати ці території – повний абсурд, це – державна зрада.