Декілька слів про те, чому президент і уряд вкупі з олігархами реальну загрозу здоров’ю нації можуть використати для обмеження свободи українців та просування власних інтересів.
Загроза 1. Обмеження комунікації.
Повна заборона пересування у метро і міжміських автобусних перевезень. На такому кроці наполягає Кабмін. Гарна спроба зіграти на випередження, утруднити контакти активних спільнот та погасити протестувальний запал. Чому люди можуть протестувати? А тому що…
Загроза 2. Поліцейське свавілля.
Група Мін’юсту вже подала пропозиції, аби змінити закон про надзвичайний стан: комендантська година, обшук людей, особистих речей і житла без рішення суду – Аваков нетерпляче потирає руки. Як й усі сили, кому не потрібні пасіонарні, нетолерантні, українці, які не хочуть…
Загроза 3. Росія – миротворець.
Після публікації документів, котрі підписали керівник Офісу Президента і «уполномочение представітелі Донецкой і Луганской областей» у Мінську 11 березня до визнання так званих ЛДНР залишився один крок. (На диво, це збіглось із запровадженням карантину вже наступного дня). Тоді війна з Росією направду стане «внутрішнім конфліктом» України, а Москва – вийде сухою з води. Відтак громадянський конфлікт, який плекає Путін останні 6 років, може вирватись із його уяви в реальність. Тим паче, якщо…
Загроза 4. Земельне питання.
Президент спробує будь-що проштовхнути закон про ринок землі в цілому. Можливо, вже нині, 17 березня. Про це повідомили джерела у ВР одразу після нічного засідання фракції і таємних гостин олігархів. Журналісти «Схем» надвечір 16 березня зафіксували візит Ахметова, Коломойського та Ярославського в офіс Президента. Для прийняття суперечливого закону, якого, до слова, вже давно вимагає МВФ, достатньо, аби проросійська фракція ОПЗЖ на чолі з Медведчуком не прийшли усім складом на голосування поправок.
Зауважу, що пан Зеленський, схоже, наполягає на роботі парламенту попри обмеження на збори «більше 200 осіб».
Чимало дивних збігів за декілька днів. На жаль, ми не Сінгапур чи Південна Корея, де уряди прозоро і системно протидіють хворобі, без зайвих декларацій та тотальних обмежень.
Звідси обґрунтований сумнів: чи дійсно усі заходи, які буцімто спрямовані на боротьбу з уханським вірусом, водночас не спрямовані і на маскування справжніх намірів вищого керівництва держави та групи впливу.
Епідемія може вбити наше тіло, а «карантин» натомість – наші права, державні інституції і державний кордон.
