Угода майбутнього! Чи вдалось Україні досягти позиції win/win?

Міжнародний договір між державами по формі, корпоративна угода із бізнесу по змісту.

Десь так коротко можна назвати документ, який впродовж останніх тижнів тримав в напрузі не лише українців, але й значну частину сучасного Світу.

Текст Угоди нарешті оприлюднили публічно. Є доступ на сайті Європейської правди українською та англійськими мовами.

Угода попередньо схвалена Урядом України і очікується, що буде підписана в останній день лютого у Вашингтоні за участі Президентів України та США.

На сьогодні не можливо порівняти цей документ з попередніми редакціями, оскільки вони не були оприлюднені. Можна лише припускати наявність тих чи інших умов, які озвучувались публічно. Проте навряд їх можна вважати достовірними, адже при переговорах такого рівня і напруги, кожна із сторін заявляє по максимуму, щоб отримати те, що їй потрібно!

Чи вдалось Україні досягти позиції win/win?

Спробуємо дізнатись з аналізу тексту Угоди, яка може визначити наше майбутнє.

Отже, Україна і США спільно створюють Інвестиційний фонд з відбудови.

З назви бачимо, що йдеться про спільне утворення, інвестиції і відбудову. Це дає надію на припинення військових дій, що може мати наслідком подальший мир, але наразі не відомо на яких умовах.

Ця угода не є юридично зобов’язуючим документом, швидше нагадує меморандум про наміри укласти в майбутньому юридичні документи – Угоду про Фонд та інші договори, в яких уже детально буде визначено умови і формат співпраці, взаємні права і обов’язки, та мабуть санкції (відповідальність), адже без цього жодна угода не працюватиме.

Україна і США виступають як партнери, а Фонд створюється на основі спільної власності. Угода прямо не визначає рівність партнерства. Частки кожного з учасників визначаються відповідно до їх внесків. І тут стає цікавіше.

Угода передбачає, що Україна вносить до Фонду 50% від майбутньої монетизації усіх природно-ресурсних активів, що є у державній власності України (незалежно від того, чи вони перебувають у прямій або непрямій державній власності України), визначених як родовища корисних копалин, вуглеводнів, нафти, природного газу та інших видобувних матеріалів та інша інфраструктура (термінали скрапленого природного газу та портова інфраструктура). Це не стосується теперішніх джерел надходжень від цих активів, тож ті «хто на даний час в темі» використання таких ресурсів в Україні, наразі можуть видихнути.

Щодо внеску США до Фонду в Угоді жодної конкретики. Прописано загальну умову про те, що Уряд США буде підтримувати довгострокові фінансові зобов’язання для розвитку стабільної та економічно процвітаючої України. Внески США можуть складатися з коштів, фінансових інструментів та інших матеріальних і нематеріальних активів, критично важливих для відбудови України.

Насправді таке формулювання повністю не виключає прагнення адміністрації Трампа виставити чек Україні за попередньо надану військову і фінансову допомогу. Судячи з останніх повідомлень Трампа, йдеться про 350 млрд. доларів США.

На жаль, достеменно не відомо справжню суму такої допомоги та формат її надання: грант, позика чи щось інше. Кожна із сторін по своєму тлумачить їх. Тож попереду нас ще очікують тривалі і складні переговори, особливо в цій частині. Не виключено проведення аудиту наданої допомоги і виведення спільно узгодженої суми.

Внески, зроблені у Фонд, будуть реінвестуватися принаймні раз на рік в Україні з метою сприяння безпеці, захисту та процвітанню України, що буде додатково визначено в Угоді про Фонд. І це мабуть єдина згадка про «гарантії безпеки», за які так наполегливо торгувалась українська сторона. Наразі без жодної конкретики, тож попереду кропітка робота над Угодою про Фонд, де це має бути більш детально зафіксовано. Президент Зеленський також про це наголошував під час прес-конференції, присвяченій Угоді.

Наступна Угода про Фонд також матиме положення щодо майбутніх дивідендів. І це вже про заробіток США та їх комерційний інтерес.

Максимальний відсоток володіння капіталом та фінансовими інтересами Фонду та повноваження щодо прийняття рішень у Фонді Урядом США не обмежуються та визначаються законодавством Сполучених Штатів. США зберегли за собою широке «юридичне поле для маневрів» в корпоративному управлінні майбутнього Фонду.

Сторони закріпили в цій Угоді типовий інструмент корпоративного договору з бізнесу – переважне право на викуп частки учасника перед іншими особами, що унеможливлює передачу стороною прав на свою частку у Фонді без згоди іншої сторони будь-якій іншій державі чи міжнародній організації, до прикладу ЄС.

Очевидно, що під час роботи над Угодою, з’явилась певна конкуренція між США та країнами ЄС щодо України та її ресурсів. Урядовці Європейського Союзу уже почали висловлювати свою зацікавленість у співпраці з Україну в цій сфері. І позиція Володимира Зеленського щодо невизнання жодних боргів насправді є дуже важливою, оскільки поступки для США в цій частині, можуть відкрити скриньку Пандори щодо інших країн.

Припускаю, що конкуренція між США та країнами Європи в цій частині буде посилюватись, тому в Угоді передбачена умова про уникнення конфліктів із зобов’язаннями України в рамках її вступу до Європейського Союзу або її зобов’язаннями за домовленостями з міжнародними фінансовими організаціями та іншими офіційними кредиторами.

Україна може виграти від такої конкуренції, за умови правильних і розумних рішень та стратегії.

Угода прямо передбачає, що хоч і є міждержавним документом, але має комерційну мету. Це підтверджує те, з чого ми розпочали – угода між державами про бізнесові інтереси!

В підсумку, можна зробити такий висновок.

Якщо Угоду підпишуть, кожна із сторін отримає політичні (репутаційні) бали:

Президент Трамп – як непохильний «фанат» формату «to make a deal», який намагається впровадити цей бізнесовий принцип в сучасну політику США, переслідуючи насамперед власні політичні амбіції – «король Всесвіту».

Президент Зеленський – як лідер з характером, який вчергове довів, що досвід укладення угод із «серйозними хлопцями формату 90-х» в Україні, загартовують до ведення переговорів і підписання Угод із забудовниками Нью-Йорка, які тепер керують найпотужнішою економікою Світу.

Попри тиск світового лідера Трампа, Зеленський висунув зустрічні вимоги України і не піддався на політичний шантаж!

Про юридичні висновки, наразі говорити рано, адже вони будуть в наступних документах.

Чи виграє від Угоди Україна? Відповіді наразі немає. Адже як прописано в самій Угоді, це лише архітектура майбутніх двосторонніх та багатосторонніх угод, а також кроків для встановлення тривалого миру, зміцнення економічно-безпекової стійкості та досягнення цілей тривалого партнерства між двома народами та урядами України та США…