Володимир Марямпольський: «Держава – це ми, або що робити після виборів» | Львівська мануфактура новин
Підтримати проект
регіональні новини
Володимир Марямпольський: «Держава – це ми, або що робити після виборів»
06 Травня, 18:37

Володимир Марямпольський: «Держава – це ми, або що робити після виборів»

  Впродовж останніх двох місяців українське суспільство перебувало в стані постійної напруги, який після першого туру виборів Президента різко змінився на стан відкритого протистояння та несприйняття аргументів на користь чи проти одного з кандидатів. Багато хто виступав та агітував за чинного Президента – Порошенка, більшість аргументовано захищали і потім голосували за Зеленського, інші – за Тимошенко, Бойка або Смешка, ще хтось були «за» чи «проти» когось із них…

Але життя триває, вибори пройшли, результати відомі та офіційно встановлені і країна поступово виходить з виборчого стресу. Прийшла й моя черга публічно висловитися щодо всього цього.

Моє ставлення до ситуації у найбільш повній мірі можна пояснити  цитатою видатного політичного мислителя Н. Макіавеллі:

«Люди, вірячи, що новий правитель виявиться кращим, охоче повстають проти старого, та згодом вони на досвіді переконуються, що помилилися…».

Але, на щастя, ми живемо в незалежній і формально правовій європейській державі  у ХХІ столітті, а не в часи феодальних війн пізнього  Середньовіччя.  Це я веду до того, що раніше результатом боротьби за владу були абсолютна й необмежена законами влада монарха чи тирана, а зараз результатом боротьби є верховенство права, встановлення влади демократичних інститутів шляхом виборчого процесу – наймирнішої з усіх революцій.

Отже, про які інститути йде мова? Хоча багато хто вважає, що кого б не обрали на високу державну посаду, є постійна загроза, що влада з часом може розбестити цю людину, і вона почне «працювати» в своїх інтересах, які, як відомо, не завжди співпадають з інтересами громадян, тому рано чи пізно дах зносить всім, хто при владі. І чи не єдиним способом зупинити цей процес – є побудова сильних незалежних інститутів громадянського суспільства, через які можливо здійснювати постійний контроль за представниками влади на предмет зловживання ними своїми владними повноваженнями. Саме ці інститути в сучасній Україні – країні з молодою демократією, зараз ми продовжуємо створювати і утверджувати в свідомості людей, які звикли більше критикувати, ніж розбиратися в причинах і наслідках. Інститути, що створюються в постійній боротьбі за владу приймати рішення і право контролю за їх виконанням, в боротьбі зі страхом окремих посадовців поділитися частиною влади з громадянами та в боротьбі з постійним тяжінням державної влади до абсолютизму чи надмірної централізації повноважень.

Тому, владу потрібно контролювати і час від часу обмежувати, бо лише тоді коли державний службовець, від рівня району до рівня міністра та Президента буде чітко розуміти, що його крісло – це не назавжди і потрібно буде детально звітувати про своє правління, тоді влада запрацює.

Звичайно, стає навіть трохи сумно, щодо того, коли читаючи прізвища 40 кандидатів в бюлетені, які ми більше місяця тому отримали на виборчих дільницях, і не хочеться навіть згадувати про особливості їх правління… Невже це всі нібито найкращі представники багатомільйонної держави? Але маємо те, що маємо – як неодноразово висловлювався перший президент Л.Кравчук, і маємо те, на що заслуговуємо – як писав вже згадуваний нами Макіавеллі; потрібно просто прийняти цей факт як реальність і постійно їх контролювати.

Не варто впадати у відчай, якщо виграв не той кандидат, якого Ви підтримували, чи в поствиборчий політичний абсентеїзм. А розуміти, що те, як виглядає зараз наша держава і яким є життя у ній, залежить від нас самих. І те, як вона виглядатиме в перспективі найближчого майбутнього так само залежить тільки від нас. Ми повинні контролювати владу, і, зрештою, самими ставати владою, якщо доля України нам небайдужа, але в жодному разі не йти на компроміс в принципових питаннях. Бо не лише Президент України керує нашою державою, і не тільки на ньому буде відповідальність за прорахунки чи можливі проблеми, адже багато важливих речей і знакових подій відбуваються на місцевому рівні.

Починаймо брати відповідальність на себе і діяти з метою творення якісних результативних змін та необхідних реформ, багато з яких так і не вдалося втілити в життя. Досить критикувати і скаржитися на погане життя, не тому що після виборів нарешті всі почали «жити по-новому» і наступив «кінець епохи бідності» чи «покращення життя вже сьогодні», а тому,  що сучасна українська держава потребує нових людей в політиці, які зможуть генерувати нові ідеї, приймати потрібні рішення та впроваджувати якісні зміни, які так потрібні кожному з нас. І при цьому не забувати про головну функцію суспільства – громадський контроль за діями влади, бо кожна людина, яка володіє владою, схильна нею зловживати.

Відстоюйте власні права та економічні свободи, поважайте права своїх співгромадян, підтримуйте культуру та пам’ятайте про свою національну ідентичність і ніхто ніколи не посміє у нас з вами цього відібрати.

 

Продовження буде…

  • 0
  • 1374
Схожі публікації