регіональні новини
Написати нам
Юлія Степанюк: “Діти єднають Україну”
18 Лютий, 21:49

Юлія Степанюк: “Діти єднають Україну”

Діти – найдорожчий скарб, гордість і надія держави.

Всі зусилля, дії, вчинки дорослих – заради дітей. Адже саме вони – рушійна сила сім’ї, родини, міста, країни, держави, світу. Важко уявити світ без маленьких щирих посмішок, допитливих оченят і теплих ручок діток.

Саме діти єднають Україну!

Діти – це найголовніший скарб нашого суспільства.

І від того, як нас виховують, які зерна добра, справедливості, мужності закладають батьки, залежить не тільки наше майбутнє, а й майбутнє всієї країни.

У всьому світі майже в кожній сім’ї ростуть діти. І від того, якими вони стануть, залежить життя на Землі загалом. Діти будуватимуть міста і заводи, нові магістралі, вирощуватимуть урожай, розвиватимуть культуру. Як все це робитимуть сьогоднішні діти – залежить від батьків, від сім’ї, в якій вони живуть, від дорослих людей, що їх оточують.

Дітям необхідно добре знати історію свого роду і своєї Батьківщини, щоб пишатися успіхами своїх предків і не повторювати їхніх помилок. Малеча повинна поважати дорослих і берегти те, що створено й створюється людьми старшого покоління.

Мир, цілісність, єдність України – єдина умова, за якої діти можуть спокійно рости і розвиватися в нашій державі. Для дітей, заради дітей, з думкою про дітей.

Адже зелені, карі, блакитні оченята хочуть лише одного – щастя. Щастя на своїй землі!

Моя бабуся колись розповідала притчу. Вона вчить, що найважливіше те, що всередині, душа, те, що дорослі вкладають в маленькі голівки. Саме від цього і залежить майбутня єдність країни.

Одного разу чоловік сидів в оазисі, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав:

– Я жодного разу тут не був. Які люди живуть у цьому місті?

 

Старий відповів йому питанням:

 

– А які люди були в тому місті, з якого ти пішов?

– Це були егоїстичні і злі люди. Втім, саме тому я з радістю поїхав звідти!

– Тут ти зустрінеш таких самих, – відповів йому старий. Трохи згодом, інша людина наблизився до цього місця і задала те ж питання:

– Я щойно приїхав. Скажи, старий, які люди живуть у цьому місті?

 

 

Старий відповів тим же:

– А скажи, синку, як вели себе люди в тому місті, звідки ти прийщов?

– О, це були добрі, гостинні і благородні душі. У мене там залишилося багато друзів, і мені нелегко було з ними розлучатися.

– Ти знайдеш таких самих і тут, – відповів старий.

Купець, який неподалік поїв своїх верблюдів, чув обидва діалогу. І як тільки друга людина відійшла, він звернувся до старого з докором:

– Як ти можеш двом людям дати два абсолютно різних відповіді на одне і той же питання?

– Сину мій, кожен носить свій світ у своєму серці. Той, хто в минулому не знайшов нічого хорошого в тих краях, звідки він прийшов, тут і тим більше не знайде нічого. Навпаки ж, той, у кого були друзі в іншому місті, і тут теж знайде вірних і відданих друзів. Бо, бач, що оточують нас люди стають тим, що ми знаходимо в них.

  • 0
  • 1383
Схожі публікації
baner
baner