Апатія, депресія, «не можу зібратися» – десятки повідомлень щодня. Та і мене накриває – для чого взагалі щось робити, створювати, писати, коли кожна хвилина може бути останньою, коли нема майбутнього.
Допоміг мені Віктор Франкл – австрійський психолог, який не просто вижив в нацистських концтаборах (3 роки!).
Допомагав іншим, а потім написав про свій досвід і тепер мільйони людей по всьому світу знаходять розраду в його книгах.
Ще до війни він розробляє свій напрямок – логотерапію. В її основі – боротьба з відсутністю сенсу життя.
За Франклом – щоб вижити, потрібно мати «впертість духу».
Головною мукою в концтаборі була невизначеність.
Ніхто не знав, коли це закінчиться. Вбивали не тільки жахливі умови, садизм та газові камери, а ще і відсутність цілі – для чого продовжувати жити і страждати, коли ти не знаєш, коли це все припиниться?
Актуально?
Як вижити – поради Франкла:
1.Не знецінюйте теперішнє⠀
Можна скільки завгодно шкодувати за минулим, але воно втрачене НАЗАВЖДИ.
Але є теперішнє. Сенс життя – в ньому!
В системі, яка робила все, щоб морально і фізично знищити людину, Франкл переконував кожного в його унікальності.
Кожний може щось таке, чого не можуть інші. Бути автором тексту, який ніхто інший так не напише, малюнка, який ніхто інший так не намалює, батьком своїх дітей чи дитиною своїх батьків.
Бути собою, допомагати іншим, усвідомити свою міру відповідальності – це сенс життя!
В цьому кожна людина незамінна, потрібна людям і собі.⠀
2. Цінуйте свої переживання
Не варто їх стидатися. З’їхати в апатію набагато легше, ніж прожити біль.
Виплакати і відстраждати – велика праця і справжня мужність. Не можна глушити і відмовлятися від власних емоцій. Можна і треба ділитися цим з іншими. Це ресурс не тільки для вас, але і для інших.
3. Залишайтеся відкритим для прекрасного
Бути уважним до краси і добра. Шукати і бачити їх у всьому – мистецтві, природі, людях.
Це все дає сенс і сили вижити.
