Московську церкву заборонили на законодавчому рівні і звідусіль аплодисменти, браві «тік токи» нардепів, але мене це не тішить…
Бо що таке заборона законом проти волі стада? Та нічого!
Маємо велику частину суспільства, яка ходить молитися чортам в московську церкву, і навіть смерть невинних немовлят, яку несуть нам московські попи, не зупиняє заблукалих баранів, не здатних хоч на 10 відсотків задіяти свій мозок.
Заборона московської церкви законом через парламент – це крайній крок, який не тішить, бо українці давно мали повикидати попів з своїх храмів, сіл, міст, країни. Закриття московських церков – це мала бути воля більшості народу, а не муки парламенту, які, як я розумію, далеко не відображають релігійні вподобання великої кількості людей, що населяють державу Україна.
Заборона владою, через коліно, силою ніколи не була ефективною. Тепер ми будемо мати цілі общини «мучеників» у підпіллі, бо багато людей, які населяють нашу країну є прихильниками церкви, яка вбиває. Чого тільки вартує фанатична любов до попів на Закарпатті в Чернівцях! Про Південь, Схід, Центр країни – мовчу.
І не потрібно кидати тут в мене каміння: не було би прихожан – не було би церкви, а коли церков багато, то і прихожан, відповідно, також.
Щось з нами таки не так? Ми не допрацювали навчанням, просвітництвом, переконанням, а обрали коротший шлях – популізму, який на перший погляд крутий, але чи буде ефективним – покаже час.
Страшно уявити, яких упирів ці прихожани, які також є виборцями, будуть й надалі заводити нам в парламент!
А поки вистава блазнів під куполом Верховної Ради пройшла з аншлагом…
Що буде завтра – їм не цікаво, політичні дивіденди, рейтинги та любов виборця важливі сьогодні!
Звичайно я підтримую закриття ворожої церкви, яка є структурою фсб на нашій території, але прошу почути – цього мало не бути, бо тої клятої церкви вже давно тут мало не бути і заборона її на 10-й рік війни законом – це не блискуча перемога, а якийсь вимушений маневр
