«За дивним збігом обставин, пріоритет у розподілі – за чотирма районами, які в народі вже давно нарекли вотчиною Дубневичів – Пустомитівський, Городоцький, Мостиський та Самбірський, – пише Гірняк. – Дубневичі та їх посіпаки в обласному керівництві у своєму непереборному бажанні контролювати державні фінансові потоки, наживатись на них і присвоювати собі заслуги, спонсором яких є державна казна, забули про гальма. Пояснення першого заступника голови ЛОДА пана Лозинського, (який є репрезентантом інтересів великої родини Дубневичів), мовляв, «якщо говорити про розподілення коштів по районах, то, мабуть, зараз буде збережений невеличкий дисбаланс. Ми будемо завершувати ті об’єкти, які розпочалися», то краще би він просто мовчав».
