регіональні новини
Написати нам
«Хотіла приїхати в Україну більше, ніж у якесь величезне місто в Європі», – індійська письменниця Арундаті Рой
21 Вересень, 12:48
logo-black

«Хотіла приїхати в Україну більше, ніж у якесь величезне місто в Європі», – індійська письменниця Арундаті Рой

Тетяна Пасічник

У рамках 26 BookForum в Україну вперше приїхала індійська письменниця Арундаті Рой. Вчора у Першому театрі для дітей та юнацтва у Львові вона зустрілась зі своїми прихильниками, аби поговорити про дві власних книги.

Арундаті стала відомою у 1997 році з виходом дебютного роману «Бог дрібниць», за який отримала Букерівську премією. Після цього пройшло аж 20 років, і світ побачив новий роман письменниці – «Міністерство граничного щастя».

Зустріч розпочнеться о 17.00. Однак вже за 15 хвилин до початку зал переповнений глядачами. Всі чекають Арундаті Рой. Залишилось 10 хвилин. Читачі поспіхом купують книги письменниці, які продають одразу біля входу у зал по 135 грн. У книгарнях романи Рой можна придбати за 150 грн.

Письменниця виходить на сцену. Зал зустрічає її шаленими оплесками, глядачі вмикають на телефонах камери. Арундаті вдягнута у традиційний індійський наряд.

«Як з індійського фільму! Цікаво, вона завжди так вдягається? Чи є й звичний для нас одяг у гардеробі Рой?», – перешіптуються в залі.

Разом з Арундаті Рой  на сцену виходить редактор «Видавництва Старого Лева» Мар’яна Савка, Андрій Маслюх, який переклав книги письменниці українською, та перекладач.

«Я не зірка. Насправді, я вважаю себе лише  письменницею, – розпочинає розмову Арундаті. – Я людина, яка вірить, що дуже добре жити у світі читачів. І так, так, була та Букерівська премія, але не це найважливіше. Найважливіше те, що я можу конструювати нові світи для читача. Це ті світи, де перебувають разом і письменник, і читач. Не треба мене сприймати, як недоступну зірку. Ніби я дуже зайнята і в мене насичений графік. Насправді я хочу жити розмірено, зі своїм темпом і ритмом, адже я живу в країні, яку одночасно люблю і ненавиджу».

 

Письменниця переконує – у неї не виникало сумнівів, чи їхати в Україну.

«Звісно, хотіла їхати. Навіть, можливо, більше, ніж до якогось величезного міста в Європі чи ще якогось, – каже. – Мені надзвичайно приємно сидіти тут поруч з перекладачем моїх книг. Мабуть, він краще знає мене, ніж я, бо він був у моїй голові, намагаючись все осягнути!»

Андрій Маслюх хворіє на ДЦП. Попри важку недугу переклав українською десятки книг. Романи індійської письменниці входять у цей список. Арундаті Рой й сама захоплюється Андрієм.

«Книга написана в океані різноманітних мов. Там різна англійська, кашмірська і ще багато інших мов та їх варіантів. Я писала так, як відчувала, і справді дивуюсь, мені в голові не вкладається, як вам все це вийшло перекласти», -запитує письменниця.

«Я не знаю, – жартує Маслюх.  – Якщо при перекладі «Бога дрібниць» у мене був постійно відкритий один словник, то у роботі над «Міністерством» їх було аж чотири.  Перша книга Арундаті дуже глибока. У другій до глибини додається ще ширина. Для мене було важливо все це передати, тому я пірнув у книгу, як в океан. Я ніколи не був в Індії, тому, щоб мати якесь уявлення, переглянув сотні фотографій. Я гуляв індійськими вуличками по онлайн-картах. Для мене було важливо відчути атмосферу».

70599103_2348219855495667_6644721398012968960_n

Арундаті ділиться з читачами болючими спогадами, які пов’язані з книгою «Бог дрібниць». Каже, роман їй приніс не лише шалений успіх.

«З самого початку були судові провадження проти мене. Нібито ця книга – ображення суспільної моралі. Насправді книга про сувору, чітку кастову систему. Я говорю про  лібералів, комуністів та владу. Скажу так: був роман і був успіх. Але це різні речі, я б це розділяла»,- каже.

Арундаті також розповіла прихильникам про своє «міністерство щастя».

«Усвідомлення того, що я можу створити місце, де людині буде затишно, такий притулок – оце є щастя. Це для мене величезна розрада. Життя різне, буває страшне, болюче, погане і важке, але якось треба з цим давати раду, – переконує письменниця. – Я щаслива з того, що можу писати. І найбільше щастя мені приносить красиво висловлена і сформульована фраза. В Індії зараз відбувається страхіття, на людей нападають, критикують за певні дії. Однак ми можемо ці страшні речі описувати красивими словами, щастя моє у писанні».

Наприкінці письменниця розкрила один секрет написання текстів.

«Я записую в нотатки те, що мене надихає. Однак це зовсім не те, що ви можете собі уявити. Це не схоже на щось конструктивне. Наприклад, може навіть контур хмари мені нагадати щось, і я напишу метафору, яку пізніше використаю у романі».

Після розмови до Арундаті Рой вишиковується не мала черга. Письменниця роздає автографи та фотографується з прихильниками.

70880013_2504569382962406_8342757050861748224_n
70528931_2386198288258367_6331090142891081728_n

До такої уваги жінка звикла не одразу. Каже, народилась у невеличкому населеному пункті і стала відомою раптово, в один момент. В її країні й досі не розуміють, як фітнес-інструкторка стала зіркою. Хоч і сама письменниця не любить, коли її так називають.

Фото: Тетяна Пасічник

Фото основне: Видавництво Старого Лева

  • 0
  • 60
Схожі новини