регіональні новини
Написати нам
23 Січня, 16:17
logo-black

Андрій Пелехатий: «Майбутні вибори робитимуть під великі партії, з ними буде легше домовитись»

Вікторія Цимбаліста

Виборчий кодекс, який у грудні підписав Володимир Зеленський, передбачає багато нововведень. Ключову позицію серед них займає розмір застав кандидатів та партій на місцевих виборах – сума зросла майже у 40 разів. Експерти кажуть, це відсіє багатьох кандидатів і дрібні партії. Які ще несподіванки чекають на охочих потрапити у місцеві ради, LMN поцікавилась в Андрія Пелехатого. Він – доцент Львівського національного університету імені Івана Франка, експерт Української Галицької партії.

Які основні мінуси-плюси у цих змінах?

Насправді тут більше мінусів, ніж плюсів. Застава дуже велика. Скажімо, партія, що вестиме своїх членів у Львівську обласну раду, повинна викласти 3,678 мільйона гривень. У Львівську міську раду – 1,122 мільйона. У випадку, якщо ваша партія не проходить, ці гроші не повертаються. Повертаються лише тоді, коли партія проходить далі в органи місцевого самоврядування.

Цікавий момент є і по округах, для прикладу Львів на минулих виборах мав 63 округи, а зараз матиме лише 8.

Малі партії відсіюються, а я прихильник того, що можливість потрібно дати всім охочим. Якщо, до прикладу, група ентузіастів створила свою партію, хоче розвивати країну, то тепер не зможе потрапити у раду. Навіть в обласну. Не всі ж зможуть зібрати стільки мільйонів. Або ж у такому випадку  їм доведеться шукати прихильників, які готові будуть профінансувати виборчий процес. Але ж тоді слід буде прислуховуватися і до побажань спонсорів, які за часту можуть іти в розріз з поглядами партійців.

Добре, що залишається в органах місцевого самоврядування мажоритарна система. Вона буде відкритою, і люди голосуватимуть не лише за партії, але й за кандидатів, яких вони будуть підтримувати. В малих населених пунктах партії для місцевих не мають значення, для них багато чого говорить прізвище людини, якій вони впевнені, довіряють.

Плюсом є те, що округи будуть більшими і з одного округу можуть проходити декілька кандидатів. За системою, яка існувала в 2015 році, з округу могло не бути жодного кандидата. Це тепер дуже помітно: в окремі округи, які не мають своїх депутатів, гроші практично не заходять.

Нові вибори хочуть зробити на новій територіальній основі. До кінця жовтня укрупнити громади і райони. У нас країна зараз існує у двох таких адміністративно управлінських системах. Перша – сільські, селищні та міські громади, під упорядкуванням районів, а друга – це ОТГ. Так довго тривати не може, коли діють обидві системи, і обидві по-своєму управляють.

То як будуть обиратися голови ОТГ, сільських рад, малих міст, великих міст?

У громадах, радах чи населених пунктах до 90 тисяч населення голів обиратимуть на тій же мажоритарній основі, яка досі існувала – простою більшістю. Тобто вибори виграє той кандидат, який набере більше голосів жителів. Якщо це вже громади чи міста з населенням понад 90 тисяч, то там голови мають набрати більше 50% голосів виборців. Другий тур виборів відбувається, якщо кандидати набрали менше ніж 50 % голосів.  Відтак, залишалася таж система, яка була на попередніх виборах.

А як будуть обирати депутатів?

Якщо взяти сільські, селищні ради, ОТГ і міста до 90 тисяч населення, то кандидати в депутати, як і раніше, можуть іти від партії або самовисуватися. Обираються простою більшістю. Якщо це вже великі міста і громади (понад 90 тисяч населення), то там вже обов’язково мають висувати кандидатів партії, і вже відповідно вибираються за партійними списками. До регіональних виборчих списків на багатомандатному виборчому округу має бути затверджено від 5 до 12 кандидатів. Варто зауважити, що у партійних списках має враховуватися гендерна квота, а саме повинно бути не менше 40% осіб однієї статі.

Самовисуванців не буде?

На жаль, до місцевих рад великих міст та обласних рад самовисуванців не буде, адже багато мешканців не є партійними, вони не підтримують певних кольорів, але працюють на розвиток своєї громади. Дуже часто людина, яку підтримує громада, яка є своєрідним її рупором розвитку, не є членом будь-якої партії. І це її право. Тому, думаю, в цьому моменті багато хто втратить.

Чи буде перший «золотий» кандидат? Якщо його не буде, а кількість депутатів в радах залишиться та ж, що й в 2015 році, варто буде нарізати ще один округ?

Цього разу першого «золотого» кандидата до місцевих рад не буде.

Нарізання додаткового округу не потрібно, так як нарізання округів відбуватиметься згідно формули: кількість можливих депутатів (для Львова 64) ділитиметься на 10 і додатково можна додати чи відняти 2 округи, отож у місті Львові буде від 4 до 8 округів.

У попередні роки, якщо ви ставили «золотого» кандидата і ваша партія набирала більше 5% голосів виборців, то цей перший номер проходив автоматично. Усі інші складалися у списку відносно відсотка, який вони взяли. Тобто було неважливо, чи ви виграли у своєму окрузі чи ви у ньому п’ятий.

От я, балотувався в обласну раду на попередніх виборах і мене обійшов кандидат від іншої політичної сили, він взяв 24% голосів. У мене ж було більше 17,98%. Враховуючи, що партія, від якої я йшов, взяла менший загальний відсоток голосів, мені не вистачило 4 позицій, щоби піднятися у списку. Це приблизно шістсот голосів виборців з 18 тисяч, які були у нас на окрузі. Моєму опоненту не вистачило десь 12 чи 13 позицій у списку. Але він взяв вищий відсоток, проте також не пройшов. Все вирішують відсотки. Якщо ви навіть виграли вибори, взявши 20%, а хтось з іншого округу був третім, але взяв 22%, він буде вищим за вас. Тому що за нього проголосувало більше людей.

Округи нарізають однакові, тому, думаю, це також би мали у майбутньому взяти до уваги. Зараз же всі враховують відсоток виборців, які проголосували.

Яка буде кількість депутатів в радах, яка власне формула?

Кількість депутатів місцевої ради залежить від чисельності виборців:

1) до 1 тисячі виборців – 12 депутатів;

2) від 1 тисячі до 3 тисяч виборців – 14 депутатів;

3) від 3 тисяч до 5 тисяч виборців – 22 депутати;

4) від 5 тисяч до 20 тисяч виборців – 26 депутатів;

5) від 20 тисяч до 50 тисяч виборців – 34 депутати;

6) від 50 тисяч до 100 тисяч виборців – 36 депутатів;

7) від 100 тисяч до 250 тисяч виборців – 42 депутати;

8) від 250 тисяч до 500 тисяч виборців – 54 депутати;

9) від 500 тисяч до 1 мільйона виборців – 64 депутати;

10) від 1 мільйона до 2 мільйонів виборців – 84 депутати;

11) понад 2 мільйони виборців – 120 депутатів.

Який прохідний бар’єр?

Він залишається таким, як і був, – 5 %. Якщо ви набираєте цей відсоток, то партія проходить в обласну чи міську  раду.

Скільки голосів приблизно має взяти партія, щоб подолати прохідний бар’єр до Львівської обласної ради, до Львівської міської ради?

Якщо взяти до уваги, що на останніх президентських та парламентських виборах явка становила близько 50%, то партії для проходження до Львівської обласної ради буде достатньо взяти близько 50 тисяч голосів. До Львівської міської ради –  близько 20 тисяч голосів.

Чи будуть обиратися ради в об’єднаних районах-округах? Чи можна кандидувати до декількох рад одночасно?

Так, районні ради будуть обиратися також по партійній системі. Об’єднані райони будуть формувати об’єднані ради. Питання тут тільки стоїть, які саме функції будуть покладені на районні ради. Бо на сьогодні вони ще не прописані, як і те, чим вони будуть розпоряджатися. Говориться лише, що районні ради мають формувати виконком, який буде займатися господаркою цих об’єднаних районних округів. Побачимо, як буде.

Кожен кандидат буде включений до єдиного списку партії, та обов’язково має бути віднесений до одного з регіональних виборчих списків. Однак, кандидат не може бути включений до єдиного виборчого списку партії більше ніж один раз, а також – одночасно до двох чи більше різних регіональних виборчих списків.

А чи можна буде балотуватися в одну чи різні ради від різних політичних сил?

 

Ви повинні висуватися від однієї політичної сили. Однак не можете іти до одного органу місцевого самоврядування від різних партій. Вас не будуть знімати, лише пропонуватимуть визначитись, від якої партії кандидуєте. Наприклад, в Львівську міську раду ви не можете одночасно йти від «Голосу», Української Галицької партії чи ЄС.

При відсутності «золотого» кандидата, яким інструментом можуть скористатися партії, щоб просунути до рад своїх вождів? Взагалі будуть такі варіанти?

Мені імпонує, що немає отого «золотого» кандидата. Тому що це зазвичай була людина, яка давалася згори і не обов’язково вела партію за собою. У багатьох випадках ці люди були просто для того, аби зайняти вигідне місце в певних радах місцевих чи обласних. І зазвичай, виключно працювалося на них.

Тепер у партіях, які ідуть до місцевих органів влади, потрібно буде кожному працювати і на партію, і на себе, тому що «золотого» кандидата немає. Тож партії не зможуть провести людину по певній партійній системі. Хіба, якщо у них є “свої” округи, за які вони впевнені, що на них їхні партії будуть брати значну кількість голосів, от туди зможуть штучно  ставити своїх. В нас, до речі, таке практикується. В районні ради так часто ідуть кандидати не по своїх округах, яких підтримують політичні еліти. У Пустомитівську міську раду так під першим номером йшов кандидат від однієї з партій, який зайняв після цього певну посаду.

Відчувається, що ті зміни, які пропонує влада зараз, –  це підтасування власних інтересів?

Думаю, що так. Особливо це стосується тих завдатків, які треба зараз платити. Це робиться під великі партії. Влада розуміє, що завжди буде легше домовитись з ними, ніж з кожним самовисуванцем окремо. А таким чином прибереться велика кількість кандидатів.

З іншого боку, може бути і певне маніпулювання партіями. Якщо людина у себе на окрузі має непогані рейтинги і підтримку, вона може тепер «продаватися» тій політичній силі, яка готова за неї викласти більше.

 

  • 0
  • 2902
Схожі інтерв'ю