регіональні новини
Написати нам
14 Квітня, 17:51
logo-black

Людмила Калабуха: “Займіться ділом, і на паніку та негатив не буде часу”

 

Як подолати хандру та паніку під час карантину, що робити бізнесу, який не може «працювати з дому», LMN розказала відома бізнес-тренерка Людмила Калабуха, авторка книг “Почніть говорити “НІ” та “Коли говорити “ТАК”.

Як вам вдається зберігати оптимізм в умовах карантину?

– Це далеко не перша криза у моєму житті, і в мене є свої перевірені рецепти. Знаєте, я не любителька хатніх справ, та в будь-якій незрозумілій ситуації прибираю і наводжу чистоту. Як не дивно, але саме  прибирання в хаті, наведення порядку на робочому столі, в телефоні чи комп’ютері дає мені відчуття стабільності і контролю над ситуацією. Чому це працює? Бо одразу бачу результат своїх зусиль.

Мені було 12 років, коли вибухнув 4 блок на Чорнобильській АС 26 квітня 1986 року. Тоді всім наполегливо рекомендували два рази на день робити вологе прибирання,  і народ склав приповідку: «За чистоту и порядок в квартире спасибо реактору №4».  Я її постійно згадувала, коли вимивала хату під час «політичного» грипу у 2009 році, і так само приповідаю тепер.

Так сталося, що початок карантину збігся з виходом моєї нової книги. Тому не мала коли занурюватися у пандемію і продовжила роботу над популяризацією книжки, реалізацією примірників. Книгарні ж закриті, треба шукати інші шляхи збуту. Тому раджу усім – займіться ділом, і на паніку і депресію не буде часу.

Зрештою, щоби зрозуміти, що все не настільки безнадійно, як дехто думає, – вивчайте історію, і ви зрозумієте, що люди давали собі раду у найскладніших ситуаціях.

Поговоріть зі старшими людьми, батьками, почитайте історичну літературу, подивіться фільми. Так з’ясується, що теперішня криза – далеко не найстрашніша в історії людства.

Коли у 2014 році захитався і почав руйнуватися світ кожного з нас, я знайшла рецепт знайти сили жити і працювати далі: щотижня ми із чоловіком їздили на екскурсії Львівщиною. Те, що ми бачили і як відкривали для себе давно відомі і невідомі куточки рідного краю, дало мені такий запас міцності, який тримає мене дотепер.

У наших предків ще якихось 3 століття тому що два роки була то війна – зовнішні вороги, міжусобиці панів або повстання, то моровиця. Але які палаци, замки, храми та будинки будували люди, які мистецькі шедеври створювали, писали книги та народжували дітей. Як вірили люди в своє безсмертя! Змогли вони – і ми зможемо.

Ви дотримуєтеся карантину?

– Так, наша родина до цього підійшла надзвичайно відповідально.

Я працюю дистанційно, та щодня ходжу на відділення “Нової пошти” , щоб відправити свої книги. Завжди в масці, яку щодня перу та прасую, та рукавичках.

Зоомагазинам мого чоловіка дозволено працювати, то він привозить і відвозить своїх працівників, закупив всім маски, рукавички, дезінфектори. Клієнтів впускає тільки по одному, а після кожного відвідувача повністю обробляє всі поверхні прилавків та зовнішні і внутрішні дверні ручки. Навіть обприскує дезінфектором гроші в касі.

92394326_636078417244887_2529104037849071616_n
92555025_542932383027921_5611440588302843904_n

Важко не панікувати, коли всі, з ким спілкуєшся, говорять тільки про коронавірус і смерті.

– Якщо вас оточують люди, спілкування з якими вас не надихає, а навпаки, виснажує, просто припиніть його. Відпишіться в соцмережах від тих, хто сіє паніку і негатив. Їх не повинно існувати в вашій реальності. Не беріть участь в токсичних обговореннях та сварках у коментарях в соцмережах.

Якщо телефонна розмова з родичами, знайомими зводиться до пандемії, подякуйте за інформацію і просто не беріть до уваги. Або скажіть: «Я дуже сильно переживаю і нервую, тому не чую, що ти мені кажеш. Коли трохи заспокоюся, тоді ми повернемося до цієї розмови». Або вдавайте, що про щось замислилися та змініть тему за допомогою запитання: «А який сьогодні день тижня?».  Можете зробити вигляд, ніби згадали про щось важливе «Ой, вибач, я зовсім забула… » та припинити розмову.

Якщо токсичне спілкування відбувається наживо, то вдайте,  що терміново щось відписуєте в телефоні та тікайте з кімнати, якщо це можливо.

І не бійтеся комусь не сподобатися. Це ваше життя і ваше право оберігати свій життєвий та цифровий простір від всього руйнівного та не потрібного вам. Ви маєте на це право. І вам можна!

Карантину майже не відчули люди, у яких і раніше була налагоджена дистанційна робота. Як бути тим, хто не звик працювати онлайн?

– Вперше людство під час подібних форс-мажорів має неймовірний ресурс –  інтернет. Відбувається справжня онлайн-революція. І якщо якісь бізнеси роками ніяк не могли наважитися почати працювати онлайн, то зараз вони це роблять протягом кількох днів.

Ресторани та магазини, і наші зоомагазини в тому числі, миттєво організували онлайн-замовлення та доставку. Діджеї проводять в zoom платні вечірки. Фотографи роблять фотосесії за допомогою веб-камер. Фітнес-клуби проводять онлайн-тренування. Онлайн-няні допомагають батькам зайняти дітей. Всі освітні проекти перейшли на дистанційне навчання.

Криза проявила в людях творчі здібності та креатив: киянка, що живе в 25-поверховому будинку, купила каву-машину та за інструкціями в ютубі навчилася випікати круасани. Тепер щоранку всі сусіди радо замовляють в неї свіжу каву та випічку.

Я видала нову книгу “Коли говорити “ТАК” в той час, коли закрилися книгарні. Так все чудово продається через інтернет-магазини та мої сторінки в соцмережах.

86970378_611609306300784_4629665430133276672_n
92559979_267893451043820_362145122638364672_n

Що ж робити бізнесам, які не можуть “працювати з дому”, наприклад, готельєрам, салонам краси та туроператорам?

– По-перше, треба максимально підтримувати контакт зі своїми клієнтами. Прокачати свої соцмережі, наповнювати сайти, робити розсилки з корисними матеріалами. Ваші гості та клієнти мають відчувати вашу турботу та підтримку. Транслюйте впевненість та позитив. Не давайте людям про себе забути.

Ось вам реальний приклад так званих відтермінованих продажів: топові гіди європейських столиць об’єдналися і щовечора в Instagram проводять онлайн-екскурсії. Безкоштовно. Вони збирають десятки тисяч глядачів зі всього світу і всі пишуть в коментарях, що вже визначилися, до кого в першу чергу поїдуть, щоб побачити наживо всі красоти, про які дізналися. І я також вже поставила в план, хто з гідів покаже мені своє місто, коли цей “кінець світу” закінчиться.

Наступне. Карантин – можливість нарешті пройти раніше куплені та збережені в закладках курси, до яких не доходили руки. Привести до ладу свої соцмережі, бухгалтерію, посадові інструкції для персоналу. Навчитися того, про що ви давно мріяли. Прочитати книги, на які не вистачало часу.

Ви здивуєтеся, але за ці кілька тижнів ринок онлайн-навчання зростає щодня, а продажі книг в Україні від початку карантину виросли на 40%!

Багато освітніх проєктів виклали свої курси у відкритий доступ або проводять марафони, в яких учасники оплачують свою участь, хто скільки може. І я пишаюся, що беру участь у таких благодійних проектах, всі зібрані кошти від яких йдуть на підтримку лікарів та лікарень.

Чому так багато людей досі уникають соцмереж, не використовують їх для бізнесу?

– Можливо, через страх того, що під дописами можуть з’явитися негативні коментарі.  Є такі випадки, коли користувачі взагалі видалялися з соцмереж через неадекватну критику.

І це дуже погано, бо соцмережі – це неймовірний ресурс. Дуже потрібний для просування власних ідей, власного бренду та залучення потрібних активних людей у свої проекти.  Не можна втрачати цих можливостей.

Як стати невразливим для негативу?

– Вихід тільки один – прокачувати свою впевненість в собі, у своїй справі і позиції. Щоб ви не робили, завжди знайдуться люди, яким все буде “не так”. Ви завжди їх будете дратувати. Кращий спосіб нейтралізації тролів – ігнор. Не відповідайте на їхні коментарі, не помічайте їх, обнуляйте. Вони не мають права існувати у вашій реальності.

Якщо коментар троля під вашими дописами – це єдиний коментар, попросіть ваших друзів щось написати у вашу підтримку. Тільки нічого хай не пишуть тролю. Йому стане нецікаво, він не зможе підживитися вашою енергією. Тоді для чого йому далі слідувати за вами? І він піде туди, де можна розвернутися.

А щоб ми не перетворювалися на таких тролів, дозволимо іншим людям бути неідеальними. Своїм батькам, дітям, друзям. Всі на світі люди мають право на емоції. Навіть на помилки.

Тому скажімо “Ні” всьому, що нас руйнує, і скажемо “Так” новим знанням, можливостям, друзям, радості та позитиву. Щоб розказати своїм дітям, як ми гідно та свідомо переживали складні для всього людства часи.

  • 0
  • 623
Схожі інтерв'ю