Мер Турки Геннадій Когут: «Через п’ять років ніхто не зможе говорити про нас як про депресивний край»

Юлія Швидко

Гірський райцентр Турка вважається одним з найбідніших в області. З приходом до місцевої влади теперішнього міського голови Геннадія Когута турківчани розпочали серйозні спроби змінити ситуацію, залучивши громаду до вирішення проблем. Але за це опоненти голови почали його переслідувати та звинувачувати у нечесній роботі. Як в таких умовах вдавалося працювати та що планує робити далі, Геннадій Когут розповів LMN.

– Насамперед, я дуже вдячний колективу міської ради, який мене розумів, підтримував і не зрадив. За п’ять років ми зробили чимало, хоча працювали у надзвичайно складних умовах політично-кримінального переслідування. У 2017 і 2018 роках двічі проводилися обшуки, відкривалися кримінальні справи, вилучалися документи. Працівників міської ради викликали на допити, в суди. Особисто у мене було два домашні арешти, допити, відсторонення від справ, 50 судових засідань. Все це, зрозуміло, негативно впливало на ефективність роботи. Але ми усі не здавалися і працювали далі. Нас також підтримували депутатський корпус та члени виконкому.

– Кожен кандидат на посаду керівника територіальної громади, зокрема й Турківської ОТГ, в пріоритетах має розвиток туризму, відновлення лісів, ремонт і будівництво доріг, вирішення екологічних проблем. І ще багато та багато речей. Це абсолютно правильно, але виникає питання – де взяти кошти?

Залучення потужних компаній – це один із шляхів вирішення проблеми. Але ситуація  в Україні для цього не є сприятливою через високий рівень корупції і відсутність незалежної судової системи. Ці ризики відлякують бізнес від вкладення капіталів. Частково вирішення інфраструктурних проєктів рухається через участь у міжнародних грантових проєктах. Але навіть тут ми не захищені від чиновницького впливу. У нас ж був випадок, коли команда колишнього губернатора Олега Синютки забрала майже мільйон євро у громади Турки і повернула ці гроші європейським партнерам. Мотив був смішний – відсутність перспективи від його реалізації. Ці кошти виділив Євросоюз громаді як переможцю в конкурсі спільних проєктів з польською стороною «Польща – Білорусь – Україна» на ремонт доріг. Свавілля чиновників залишилося безкарним. У правовій державі такі дії мали би підпасти під статтю Кримінального кодексу.

Для успішної роботи новоствореної територіальної громади необхідні будуть чималі кошти. На території Турківської ОТГ немає великих підприємств, які б наповнювали бюджет громади. Нерозумно надіятися, що власних грошей вистачить для вирішення навіть всіх поточних проблем. Тому перше і головне завдання – навчитися заробляти додаткові гроші, реалізуючи при цьому власні проєкти.

– Так, я зі своєю командою працюємо над «Бізнес-Проєктом-Карпати». Його реалізація майже не потребує вкладення бюджетних  коштів, але може стати механізмом для заробляння позабюджетних грошей для громади.

Затвердивши на сесії ОТГ програму, чи проєкт, ми отримуємо продукт, який має свою вартість. При цьому, чим масштабніший проєкт, чим довший термін його реалізації, тим більша його вартість. Наприклад, масштабний проєкт відновлення лісів передбачає цілий комплекс різноманітних робіт, який вимагає залучення великої кількості техніки, робочої сили і є тривалий у часі. Такі пропозиції завжди є цікавими для банків. Вибравши на конкурсній основі український банк, територіальна громада дає йому інструмент для заробляння грошей. Банк, ставши фінансовим агентом громади, через створення хедж-фонду заробляє кошти.

Крім безпосередньої реалізації проєктів за позабюджетні кошти, громада отримує в свій бюджет додаткові надходження, які можна скеровувати на вирішення різних соціальних питань. По схожому принципу фінансуються багато проєктів в галузі медицини, освіти, бізнесу, в соціальній сфері у країнах Європи, США, Канади, Японії та інших розвинутих країнах.

– Ні. Принаймні в органах місцевого самоврядування подібної практики не було. На мою думку, владі не вигідно було мати самодостатні, фінансово спроможні громади. Адже тоді адміністративний, фінансовий чи політичний тиск як форма впливу на рішення громади був би мінімізований.

– Над цим проєктом ми починали працювати у 2016 році. Провели його презентацію, але через політично-кримінальне переслідування змушені були припинити цю роботу. Тепер його реалізація стала можливою. Є готовий проєкт, написаний фахівцями на рівні міжнародних стандартів. Є юридична компанія, яка готова надавати супровід на стадії підготовки і реалізації. Є банки, яких цікавить цей проєкт.

Він складається з п’яти базових та двох тактичних проєктів. Перший – відновлення лісів. Він передбачає засадження деревами не лише лісові масиви Турківського району, а й Старосамбірщини, Сколівщини та території лісів гірських районів Івано-Франківської, Закарпатської, Чернівецької областей.

Другий – створення і експлуатація різного виду і напрямків діяльності лісових технологічних об’єктів господарювання як цілісних господарсько-бізнесових об’єктів. Він передбачає вирощування, виготовлення  різного виду товарної продукції, ведення мисливства, рибальства, рослинництва, відновлення екологічної системи.

Третій – розвиток туризму на нашій території. Далі проєкт передбачає прокладання та ремонт шосейних доріг, тунелів, створення віртуального типу митно-ліцензійних складів, ведення віртуальним методом торгових операції з різними видами товарів.

Якщо нам вдасться втілити у життя цей проєкт, він нам допоможе створити багато нових робочих місць, зростуть  надходження до бюджету громади, відкриються нові можливості для подальшого її розвитку.

– Якщо працюєш чесно, в інтересах громади, нема чого боятися. Я пройшов хорошу школу життя. Проти мене була задіяна велика репресивна машина. Компромат шукали на всіх можливих рівнях. Дякуючи Творцеві і друзям, я став сильнішим, досвідченішим і отримав перевірену команду однодумців і хороших фахівців.

Вірю в те, що нам вдасться реалізувати задумане. Плани насправді великі і масштабні. Але, як кажуть, треба вірити у неможливе – і воно здійсниться. Турківська ОТГ, як і в цілому Карпатський регіон, мають великий потенціал розвитку. Реалізація проєкту «Мале Карпатське коло»  вимальовує нові туристичні перспективи для краю. Реалізація нашого проєкту дозволить залучити банківський капітал для розвитку громади і втілити власні задуми. Відкриття прикордонних переходів оживить малий і середній бізнес. Впевнений, що через п’ять років ніхто не зможе говорити про нас як про депресивний край.

– Родина завжди була мені підтримкою і опорою. Разом ми пережили надзвичайно важкі випробування. Вдячний їм за те, що вони вірили і вірять в мене. У найважчі часи, коли були обшуки вдома і на роботі, коли вилилися тонни бруду, коли відбувалися нескінченні суди, я жодного разу не почув слів докору ні від дружини, ні від дітей, ні від матері. Сьогодні вони допомагають мені. Моїм натхненням, музою і помічником завжди була і є дружина. У мене, насправді, чудова сім’я, яка  підтримує моє рішення і додає впевненості у своїх силах. Крім того, я маю справжніх друзів, які не відвернулися у важкі часи і які підтримують мене сьогодні.

Фото: надані Геннадієм Когутом