Не можу ані дня прожити без солодкого чи мучного, – балерина Львівської Опери Мар’яна Гресь

Сьогодні, 6 листопада, у світі відзначають День балету. З цієї нагоди LMN поспілкувалась з 26-річною балериною Мар’яною Гресь, яка лише у своє повноліття змінила професію. Під час розмови ми дізнались, як проходить день з життя балерини, скільки вона заробляє та розвіяли міфи про харчування артистів балету.

Я з маленького містечка Сміла, що на Черкащині. Почала своє знайомство з мистецтвом танцю у народному колективі «Сміляночка». Мені сподобалось танцювати і у 16 років я вирішила за рекомендацією знайомих вступити до Дніпропетровського театрального коледжу на хореографа. На той час балет для мене був не дуже цікавий. Я пробувала себе, викладала і навіть деякий час працювала в балеті Дніпровського державного цирку. На 3-му курсі життя змінилось, до нас прийшов педагог Дніпропетровського театру Опери і балету й запросив в театр на роботу . Так у віці 18-ти років я потрапила в балетний світ… Вищу освіту – бакалавра і магістра, до речі, теж здобула на хореографічному відділенні, але вже в Бердянську.

Після випуску ще довго працювали у театрі в Дніпрі. Потім почався карантин і ми вирішили звільнятись. За рекомендацією вирішили спробувати у театр Опери і балету у Львові. Пройшовши конкурс, нас затвердили, і вже тоді остаточно переїхали. Це був 2020-й рік. До речі, на спільній виставі у Львові ми з хлопцем і заручились.

Щоб працювати в театрі треба пройти конкурс, за результатами якого дають позитивну або негативну відповідь. Проте аби тебе допустили до конкурсу має бути відповідна освіта (артиста балету), все інше залежить від твоїх вмінь, досвіду і вміння показати себе. В балеті є різні категорії, на яких працюють артисти: 2-га категорія(кордебалет), 1-а категорія (зазвичай артисти працюють як кордебалет, так і певні сольні партії), вища категорія (соло) і майстер сцени (ведучі партії в балетах). Але, на жаль, це більш формальна сторона нашої роботи, бо іноді артисти 2-ої категорії можуть танцювати і сольні партії, і навіть вести вистави, так само як і артисти вищої категорії можуть виходити в кордебалеті.

Від початку війни зарплати, на жаль, зменшились. Адже раніше ми працювали 6 днів на тиждень, зараз перейшли на 5 днів. Деякі думають, що балерини мають досить велику зарплату, але це не так. Я отримую близько 15-20 тисяч гривень на місяць. Якщо їздимо на гастролі, то отримуємо ще додаткову суму за кожну виставу. Я не жаліюсь, бо люблю свою професію. У вільний час ще викладаю у студії стретчингу.

Зайнятість залежить від поточного репертуару. 80% робочого часу я знаходжусь в театрі, маю вихідний в понеділок, деколи й вівторок. Зазвичай мій робочий день виглядає так: 6 год підйом, 8-10 год робота в студії стретчингу, 10-11 год сніданок та дорога до театру, 11-15-16 год робота в балетному залі, потім обідня перерва на півтори години, а далі репетиції чи вільний день. Супер завантажений графік – це коли у нас по 3-4 вистави на тиждень, от тоді після обіду я зазвичай маю виставу або оркестрову репетицію (буває таке, що після вистави ми маємо ще репетицію). Натомість коли у нас 1-2 вистави на тиждень, то після репетиції з 15-16-ї я вільна. Але тоді зазвичай я маю роботу у студії. Також маю балетний проєкт, в рамках якого ми з артистами театру їздимо гастролями по Україні.

Я б сказала змінився моральний стан, як і в кожного українця. Коли ти не спиш ніч через повітряну тривогу, то зранку зібрати себе морально і фізично дуже важко. Коли читаєш трагічні новини, які у нас трапляються майже кожного дня, психологічно дуже важко, як і кожному з нас, але ти розумієш, що це ніяк не має впливати на твій образ, який ти виносиш на сцену для глядача. Ми звичайні люди, тому романтизований образ балерини неправильний серед суспільства. Коли ви бачите усміхнену і повітряну дівчину на сцені, треба розуміти, що вона провела багато годин в залі працюючи над своєю майстерністю.

Цей розповсюджений міф, що балерини харчуються мистецтвом – неправдивий. Ми їмо дуже багато, бо без харчування не мали б сил займатися. Я, наприклад, людина, яка ні дня не може прожити без булочки, тістечка, круасаначи цукерки. Бо якщо не буду їсти, не матиму сили на роботу в залі. Якщо зайти до гримерки балерини, ви точно побачите там цукерки. Проте все компенсується, а невелика вага тримається завдяки активному фізичному навантаженню. Це і є секрет худих балерин. Але коли я йду у відпустку, через брак тренувань, трошки урізаю свій раціон солодкого і мучного.

Наразі найулюбленіший балет «Тіні забутих предків».

У нас є гримери, які збирають нас на ведучу партію, або якщо складний грим. А так ми збираємо себе самі. Зачіска це зазвичай гулька, макіяж залежить від теми виступу.

Працюємо і разом, і окремо. Особисто мені з чоловіком морально працювати складніше, бо близькі люди більш вимогливі один до одного в плані роботи. Іноді можемо навіть сваритись. Наш педагог в жарт каже, що чоловіка з дружиною ніколи не можна ставити в пару, бо поб’ються. У нас в театрі танцюють разом понад 7 сімей. Загалом в оперному близько 30-35 балерин.

Звичайно можлива. Все залежить, як протікає вагітність. Хтось може мінімально підтримувати форму в балетному аж до кінця вагітності. У когось вагітність протікала важче, тоді на 1-2 місяці йшли в декрет. Виходять з декрету також по різному, хтось через місяць, хтось через 2 роки, все залежить від людини і обставин.

Я об’їздила майже всю Францію, Швейцарію, Люксембург(це були перші і найважчі гастролі, бо за 2 місяці мала біля 80 вистав). Два рази була в Америці. Також була Італія, Польща, Болгарія, Естонія, Тайвань, Фінляндія. На цей сезон поки не плануємо гастролей за кордон.

Ні, мене цілком влаштовує Львів, це моє місто. Але якби я переїжджала, то це була б Європа, а не Америка.

Кожен день приміряти на себе різні образи. Сьогодні ти сувора, завтра поблажлива, потім ніжна «квіточка».

Балерини працюють десь до 40 років, залежить від стану тіла та можливості самої людини. Потім хтось йде у викладання, відкриваючи бізнес. У нас чимало балерин, що завершили кар’єру, працюють костюмерами.

Поки над бізнесом не думаю. Та й поєднувати це з Оперним буде не можливо. Життя покаже…