«Система безпеки не спрацювала»: адвокат Ярослав Куц – про розстріл людей в Києві

Після кривавого теракту в Києві, внаслідок якого загинули щонайменше семеро людей і ще десятки отримали поранення, у суспільстві знову загострилася дискусія про обіг зброї, відповідальність правоохоронців і прогалини в системі безпеки. Про це ми в етері Помануфактуримо поговорили з адвокатом, головою адвокатського об’єднання Ярославом Куцом.

Факт судимості дійсно є серйозним обмеженням. Але потрібно розуміти, що існує юридичний формат судимості. Під час перевірки дозвільні служби працюють виключно з офіційними реєстрами і документами. Інспектор перевіряє довідку про несудимість, яку видає сервісний центр МВС. Якщо справа була закрита, наприклад через примирення сторін у випадку легких тілесних ушкоджень, то юридично людина вважається несудимою. У такому випадку формальних підстав для відмови у дозволі на зброю може не бути.

У мене є великі питання до таких заяв. Без судово-психіатричної експертизи, навіть посмертної, робити подібні висновки некоректно. Потрібно встановити, у який момент і за яких обставин змінився стан людини. Чи це був тривалий процес, чи якийсь тригер у конкретний момент. Без цього будь-які оцінки залишаються лише припущеннями.

Є кілька системних моментів. Людина зі зброєю пройшла певний відрізок часу містом, і її не виявили. Це свідчить про те, що система відеонагляду або не працює, або працює неефективно. Друге питання це координація поліції. Важливо розуміти, яку саме інформацію отримали патрульні і які вказівки їм дали. Третє це рівень підготовки. Ми побачили, що поліцейські не були готові діяти в умовах загрози із застосуванням вогнепальної зброї.

Так, у певних випадках можуть. Йдеться, зокрема, про залишення в небезпеці та службову недбалість. Але важливо розуміти, що це також наслідок системної проблеми навчання. Поліцейський має вміти забезпечити власну безпеку і діяти з урахуванням ризиків. Якщо цього немає, виникають такі ситуації, які ми побачили.

Це комплексне питання. У багатьох країнах право на носіння зброї виступає стримуючим фактором. Людина, яка планує злочин, розуміє, що може отримати негайний опір. Українці вже показали, що вміють відповідально поводитися зі зброєю під час війни. Тому це питання потребує серйозного законодавчого врегулювання.

Потрібні системні зміни. Це і законодавче врегулювання обігу зброї, і чітке визначення меж самооборони, і контроль за обігом трофейної зброї, і якісна підготовка як правоохоронців, так і цивільних. Окрім цього, необхідні управлінські рішення щодо оновлення системи МВС і Національної поліції. Лише комплексний підхід може дати результат і запобігти подібним трагедіям у майбутньому.