Повномасштабне вторгнення росії стало важким випробуванням 2022 року, яке досі триває у новому 2023. Цьогоріч зимові свята мають для українців інші, менш яскраві відтінки. Раніше це був час відволіктися від турбот та нарешті зібрати усіх родичів та друзів за одним святковим столом. Цього року комусь це не вдалося через оборону на фронті, перебування закордоном чи болючу втрату близьких.
Про те, як змінилося сприйняття та святкування зимових свят під час війни та як в таких умовах розпочати новий рік продуктивно і працювати далі для перемоги, Львівська мануфактура новин поспілкувалася з психологинею Львівського територіального медичного об’єднання №3 Оксаною Малишевською.
Наше суспільство розділилося у поглядах, чи варто взагалі святкувати щось цієї зими та наскільки це доречно в умовах війни. Як війна вплинула на сприйняття та ставлення українців до зимових свят?
Зимові свята та спілкування з рідними стали для українців ще ціннішими. З початком повномасштабного вторгнення ми почали по-іншому ставитися до життя та відчули його справжню цінність. У нас відбулася зміна цінностей та пріоритетів. Фокус змістився з зовнішнього світу на внутрішні переживання.
В умовах війни українцям дуже важливо мати речі, які дають відчуття стабільності. До прикладу, його формує щоденна рутина, початок дня з певних ритуалів: догляд за собою, приготування їжі, похід на роботу, тощо. Зимові свята є умовно щорічною рутиною: приготування куті та 12 страв. Цього року така рутина є важливою, як ніколи.
Як ви вважаєте, чи зимові святкування у звичний спосіб допомагають українцям відчути частинку з колишнього життя, чи радше навпаки?
Так, як було колись вже не буде. Ми відчуваємо, що це не звичайний рік і не звичайні святкування. Цього року усе по-іншому, починаючи з емоційного стану та нестачі сил для святкування. Багато з українців святкують вже не в повному складі чи через втрату близьких на війні, чи оборону на фронті.
Святкові прикраси можуть дисонувати із подіями, що відбуваються навколо: обстріли, влучання ракет, зруйновані будівлі, смерті рідних та близьких. Як така різниця настроїв навколо впливає на ментальне здоров’я?
Насправді зараз усім дуже непросто витримувати цей біль. Людська психіка дуже мудра і влаштована так, що сама формує захисні реакції. Ми повинні бути чутливі до цих механізмів і прислухатись до себе. До прикладу, якщо коли ви споживаєте багато новин про обстріли чи влучання ракет у вас підіймається рівень тривоги, знижується концентрація уваги, слід проаналізувати свій стан, прислухатись до власних відчуттів, і можливо обмежити час перегляду новин. Не дивитися новин, звісно, неможливо, тому що від орієнтації в ситуації залежить наша безпека і ми повинні розуміти, як нам себе поводити в тих чи інших ситуаціях.
Зараз навколо немає багато святкових прикрас, принаймні у Львові, тому що наші потреби змістились у бік базових. Але за час війни кожен знайшов свої джерела поповнення сил для того, щоб жити далі та витримувати цей біль. І якщо комусь прикрашений будинок чи ялинка в гірляндах підвищує настрій і викликає позитивні емоції, то не варто відмовлятися від цього. Коли війна закінчиться, а вона обов’язково закінчиться, нам потрібно буде відбудувати нашу країну. І для цього будуть потрібні нові сили та ресурси, тому слід пам’ятати про це і дбати про себе вже зараз.
Цикл зимових свят – це таки досить тривалий відпочинок. До хорошого швидко звикають, тому після такої «відпустки» у багатьох з’являються проблеми, коли треба повертатися до роботи. Наскільки поширеною є проблема такого повільного старту після свят?
Така проблема є досить поширеною і це працює в обидва боки. Інколи буває важко перемкнутися на відпочинок і не тягнути за собою роботу. Так само важко потім повернутися і з цього відпочинку до роботи.
Під час відпочинку людський організм перелаштовується на інший графік та розпорядок дня, внаслідок чого може сповільнитися у роботі. Якщо між проведенням часу на відпочинку та на роботі існує суттєва різниця, відповідно організм починає гальмувати та бойкотувати за продовження відпочинку.
Між цією святковою «відпусткою» і роботою є перехідний період, який триває тиждень або два. Потрібно дати собі час, щоб перелаштуватися на робочий графік. Не висувати до себе великих вимог та дозволити собі цей повільний початок. Пам’ятати що швидка зміна ритму може призвести до швидкої втоми, а з часом і професійного вигорання.
Які ви можете виокремити основні психологічні причини, чому людям важко повернутися до роботи?
Під час відпочинку ми більш психологічно розслаблені, оскільки виконуємо менше завдань і вони, як правило іншого характеру.
Наразі наша кількість сил та енергії для роботи залежить і від постійно присутнього зовнішнього фону війни. Тому під питанням, чи змогли ми взагалі сильно розслабитися під час свят поряд із фоновим відчуттям небезпеки. Воно створює, як фізичну напругу в усьому тілі, так і психологічну. Ми постійно знаходимось в передчутті неприємностей. До прикладу, коли довго немає повітряної тривоги, ми починаємо через це тривожитись. Найбільше нас напружує невідомість, а війна — це суцільна непередбачувана невідомість.
Багато людей після свят навпаки намагаються якомога швидше повернутися до колишнього робочого режиму та хапаються за численну кількість завдань та проєктів. Які можуть бути наслідки такого різкого старту?
Вигорання і перевтома. Важливо розуміти мотивацію, чому людина одразу так багато на себе бере. Якщо вона має багато ідей і може класно їх втілити, немає сенсу її зупиняти.
Інша ситуація, коли людина ще не хоче так швидко повернутися до роботи, але має, бо на неї тисне суспільство чи керівництво. Потрібно оцінити свої реальні можливості на цей момент і починати поступово з маленьких невиснажливих кроків.
Перш за все важливо розуміти що відбувається з вами, а не з іншими. Якщо ви відчуваєте достатньо енергії сил та натхнення, скерування цього ресурсу в роботу лише піде вам на користь. Якщо ви не дуже хочете і почуваєтесь сповільнено, прислухайтесь до своїх потреб та виділіть час для відпочинку, щоб уникнути швидкого вигорання. Під час відпочинку ви накопичуєте емоційні та фізичні сили. Цей набутий ресурс не можна використовувати нон-стоп і без відновлення. Потрібно робити це дозовано, тоді його вистачить на довше.
За якими першими маркерами можна помітити, що у вас професійне вигорання?
Першими сигналами будуть байдужість та апатія. Коли у вас відсутнє бажання працювати та бачення кінцевої мети, для чого це робити. Важливо відреагувати на такі зміни, щоб швидко з цим впоратися. Слід першочергово звернутися до задоволення базових фізичних потреб, як сон чи збалансоване харчування. Спорт чи легка фізична активність, прогулянки на свіжому повітрі, перерви на відпочинок можуть покращити ваше самопочуття та повернути бажання працювати. Чим швидше ви на це зреагуєте, тим більше заощадите сил та енергії для роботи.
Що може допомогти налаштувати свій мозок на роботу та почати Новий рік продуктивно?
Бути чутливими до себе, відчувати кількість своєї сили та енергії для роботи.
Ставити реалістичні цілі, які можна виконати.
Дати собі час на пристосування до нового робочого ритму, якщо відчуваєте у цьому потребу.
Хвалити себе. У кінці дня можна підбивати підсумки, що ви зробили за день. Можна визначити, як мінімум три позитивних речі, де ви були ефективні чи що доброго зробили. Мозок людини не розділяє час на робочий та ні, він більше оцінює наш емоційний стан під час виконання якихось завдань. Коли ми їх успішно виконуємо, виділяється гормон задоволення дофамін. Коли ви будете бачити свої позитивні досягнення, це буде додавати мотивацію на наступний день.
Насамкінець, дайте кілька порад як українцям піклуватися про своє ментальне здоров’я в умовах війни та знаходити в собі сили боротися далі?
Зараз наше завдання вижити. Готувати їжу, мати нормальний сон, соціальні стосунки, які вас наповнюють. Не вимагати від себе багато, відповідно буде менше розчарування від невтілення планів.
В умовах війни суттєво побільшало речей, на які ми ніяк не можемо вплинути. Потрібно прийняти це і продовжувати робити те, за що ви відповідальні.
Яна Мацько
Найближчим часом наші менеджери дадуть відповідь
