Росія дедалі частіше атакує склади, розподільчі центри та інші об’єкти, від яких залежить доставка продуктів. Після таких ударів торговельним мережам доводиться змінювати звичну схему роботи: замість одного великого складу товар можуть везти від виробника одразу до магазинів. Чи загрожує Україні дефіцит, які продукти можуть тимчасово зникати з полиць і чому попередній прогноз осінніх цін доведеться переглянути, розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
— Росія системно атакує склади й розподільчі центри торговельних мереж. Чи можуть українці відчути нестачу продуктів?
Давайте почнемо з того, що продуктів буде вдосталь. […] Але треба відверто говорити, що будуть труднощі з логістикою, будуть труднощі з доставкою.
Як працювали зазвичай? Мережі, маючи свої логістичні центри, завозили туди продукцію виробників або переробників. Потім з того логістичного центру вона перевозилась безпосередньо по маркетах. Зараз таких логістичних центрів немає.
Отже, треба переходити на іншу систему логістики, коли або переробник, або виробник […] буде постачати безпосередньо до торговельних мереж.
Інформаційна довідка: що означають знищені 90%
28 серпня міністр аграрної політики Тарас Висоцький заявив, що російські атаки знищили приблизно 90% логістики продуктів харчування, якою користувалися торговельні мережі. За його словами, системного дефіциту продуктів не буде, однак бізнесу доведеться переходити на постачання «з коліс».
— Що покупці відчують насамперед?
Ми будемо відчувати затримку з продукцією. Тобто вона не буде там умовно з дня на день постачатися. І ми будемо відчувати здорожчання цієї продукції, тому що логістичні затрати, які будуть нести на собі безпосередні постачальники, будуть закладатися в ціну. Постачання продукції «з коліс» значно дорожче.
Але це ніяким чином не буде відображатися на тому, що Україна буде без хліба чи без м’яса, чи без молочних продуктів, чи без круп. У цьому сезоні в нас дуже хороший урожай. Маємо отримати понад 80 мільйонів тонн зернових та олійних культур. Україна вже зібрала близько 25 мільйонів тонн пшениці, а для забезпечення всіх внутрішніх потреб нам потрібно близько шести мільйонів.
— Чи могли торговельні мережі раніше відмовитися від великих складів і перейти на кілька менших?
Я не сказав би, що всі так робили. Але ми повинні розуміти: є певні групи компаній, які працюють саме так, мають великі приміщення, великі господарчі майданчики.
Як ми можемо уявити «Епіцентр», який з таким мільйонним переліком продукції може мати якийсь маленький магазин? Це нереальна історія. Чи Metro, яке працює по всій території України.
Ті, що мають такі можливості, вони, звичайно, диверсифікувалися. І власне це зараз відбувається з точки зору пошуку приміщень, які використовуватимуть для складання продукції.
Один з варіантів – більшість будуть працювати з постачанням від виробника або переробника. Тобто логістика буде працювати від виробника до магазину, минаючи дуже великі складські приміщення, тому що ворог не припинятиме ці удари.
— Які продукти найбільше залежать від роботи складів і розподільчих центрів?
Дефіциту не буде. […] Можемо говорити про молочну продукцію, тому що вона потребує постійного ланцюжка охолодження: починаючи від виробництва і переробки до постачання безпосередньо на прилавки магазинів.
Це продукт, який має здатність швидко псуватися. Відповідно, забезпечення умов його транспортування і зберігання має дуже велике значення.
Тому, коли почалися перші удари, перше, що дуже швидко зникло з магазинів, — це молочна продукція. Але зараз багато виробників починають докомплектовувати свою логістику автомобілями, щоб довозити продукцію. Таким чином будемо бачити поступове наповнення полиць молочною продукцією.
Але це буде тягнути за собою додаткові витрати.
— Наскільки через ці витрати можуть подорожчати продукти?
Молочна продукція восени може здорожчати в межах 10–15%. Тут треба думати, як захистити українських виробників.
В Україні достатньо молочнотоварних ферм і переробних підприємств, але у таких важких умовах вони не завжди можуть конкурувати з імпортною продукцією. Можливо, варто було б задуматись про мита на іноземну продукцію, таким чином підтримувати вітчизняного виробника.
Що стосується хліба, то хліб буде весь час. Його і раніше реалізовували із заводів безпосередньо через торговельні мережі, тому що він швидко псується і на великі склади не перевозився.
До кінця року хліб може додати в ціні близько 10%. Ситуація з м’ясними виробами подібна — це може бути приблизно 5–10%.
Сказати, що буде дефіцит, на щастя, не доводиться. Можуть бути труднощі з доставкою, певний товар може бути відсутній до десяти днів, але він обов’язково повернеться на полиці магазинів.
— Чи потрібно людям купувати продукти про запас?
Якщо у вас виникають певні підозри або хочете себе заспокоїти і маєте на меті забезпечити свою родину, то не скуповуйтесь на півроку, на рік. В кращому випадку – максимум на два-три тижні. Все це буде постачатися, довозитися, поповнюватися. Так чи інакше продукція буде на прилавках магазинів.
Те, що сьогодні відбувається – це свідоме залякування, свідомий вплив на наше з вами відчуття як громадян. Росія намагається тиснути на моральний стан людей. Але аграрії працюють, виробники працюють, усі намагаються зробити так, щоб потреби громадян були задоволені.
Нагадаємо, що на Львівщині хліб за перші шість місяців 2026 року подорожчав на 8,4%. Восени, за прогнозом заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, ціни можуть зрости також на м’ясо, молочні продукти та овочі. LMN зіставила цей прогноз з офіційною статистикою області та свіжими гуртовими цінами на «Шуварі».
Найближчим часом наші менеджери дадуть відповідь
