“Наші діти запам’ятають Зеленівку фестивалем”: на Старосамбірщині проводять “Зелені лози”

реклама

«У нас уже всі звикли, що на другий день Зелених свят, у понеділок, все село збирається тут, на березі річки, на свято. Приходять і дорослі, і діти, молоді й не дуже. Тут атмосферно і весело. Люди збираються компаніями. Он там, по лозах, розташовуються, смажать шашлики, гостяться, спілкуються, діти бавляться. Тут тобі і концерт безкоштовний», – розповідає LMN жителька Топільниці Галина Будулич. На фестиваль вона прийшла з 5-річною донькою.

«Ще мій тато розповідав, що за його молодості Зелені свята – то була така радість, особливо для дітлахів і підлітків, які випасали худобу. Робили вінки для корів, маїли їх. Як гнали худобу, то брали з дому гостину, палили вогонь, ігри бавилися, веселилися. Тепер вже і худоби в селі мало – можна на пальцях перелічити. З традицій – хіба що зілля святять у церкві та хати зеленим віттям прикрашають, – продовжує Галина. – А от наші діти запам’ятають Зеленівку фестивалем. Це теж для них радість».

«Я музикант. І розумію, наскільки пісня єднає людей. До мене приходили в гості друзі, живу неподалік, – розповідає LMN Володимир Курчик. – Ми збиралися тут біля річки, виносили музичні інструменти, співали, жартували. І якось подумали: а чому б не започаткувати таке свято, щоб люди виходили з хат, мали якусь культурну програму. Щороку наше свято розширює географію. Виконавців запрошуємо не лише зі Старосамбірщини, а й з-за її меж, а глядачі приходять не лише з Топільниці, а й з сусідніх сіл».

«Є такі величні свята, на які хочеться обов’язково приїхати додому. Для мене це і Зелені свята. Весь рік наспівувала пісню, якою минулого року відкривали фестиваль: «Шумлять тихо ліси, Топільнянка тече, і орли з гір у небо злітають, а то цвіте моє село, де дитинство пройшло, де з доріг мене в гості чекають», – ділиться враженнями Марія. Вона проживає у Львові. Приїхала на свята до батьків, з родиною прийшла на фестиваль.