У Брюховичах, що біля Львова, вакцинували домашніх улюбленців у рамках кампанії профілактики поширення вірусу сказу. За 2 години імунізували 90 котів та собак. Про це повідомила керівниця офісу громади у Брюховичах Мар’яна Арендарук.
«До мобільного пункту вакцинації, який працював біля Народного дому, з’їхалися охочі зі своїми домашніми улюбленцями навіть зі Львова, Великих Грибовичів та сусідньої територіальної громади, села Буда», — розповіла вона.
В офісі агломерації та розвитку громад ЛМР також додають, що для вакцинації від сказу можна приносити навіть сусідських чи вуличних котів і собак. Адже головне — імунізувати якомога більше тварин. А на черзі інші населені пункти Львівської громади.
За словами фахівців, вакцинація домашніх тварин залишається найдієвішим способом запобігти поширенню сказу. Захворювання передається через укуси та слину інфікованих тварин і після появи симптомів немає ефективного лікування.
В управлінні екології та природних ресурсів Львівської міськради наголошують, що усі власники домашніх тварин повинні вакцинувати своїх улюбленців проти сказу щороку, починаючи з 3‑місячного віку. А при появі симптомів або ознак вірусу у тварини — негайно звертатись до ветеринарного спеціаліста.
Зазначається, що профілактичну акцію проводить Львівська міська рада спільно з обласною державною лікарнею ветмедицини та міським управлінням Держпродспоживслужби, аби убезпечити громаду від поширення небезпечного вірусу. Такі акції проводять не вперше у Львівській громаді. Минулоріч продовжили виїзну кампанію з вакцинації домашніх тварин на території населених пунктів громади та вакцинували тварин на території 6 парків міста. Загалом в межах акції спільно з Львівською обласною державною лікарнею ветеринарної медицини провакцинували 972 домашні тварини.
Додамо, сказ — це гостре інфекційне захворювання теплокровних тварин і людини, що характеризується важким ураженням центральної нервової системи. Природним резервуаром сказу на території України є м’ясоїдні ссавці. Основний шлях зараження — при укусі. Людей найчастіше інфікують коти й собаки — з‑поміж свійської фауни, а в дикій природі — лисиці, вовки, білки та інші гризуни, кажани. Ранніми ознаками хвороби у тварини є зміна поведінки (неспокійний сон, пошук захисту у людини, незначна лихоманка, збудження, підвищена чутливість — реакція на звук, світло, вітер, зміна голосу, агресія). При цьому зазначають розлади ковтання (слинотеча, піна навколо рота тощо).
