Як відрізнити фото згенероване штучним інтелектом від реального?
- Насамперед варто перевірити обличчя та руки людей на фото. Штучний інтелект досі часто помиляється під час відтворення пальців, долонь, очей і зубів. На згенерованих зображеннях можуть бути зайві або викривлені пальці, асиметричні очі чи неприродні риси обличчя.
- Окрему увагу рекомендують звертати на текст і символи. Написи на вивісках, одязі або документах на ШІ-зображеннях нерідко містять беззмістовні слова, спотворені літери або суміш різних алфавітів.
- Важливим маркером є фон і дрібні деталі. Повторювані об’єкти, розмиті контури предметів, а також «злиття» елементів одягу чи аксесуарів із тілом людини можуть свідчити про штучне походження фото.
- Експерти радять оцінювати світло і тіні. Якщо напрямок освітлення на обличчі не відповідає тіням на фоні або тіні відсутні там, де вони мали б бути, це може бути ознакою генерації зображення штучним інтелектом.
- Сумнів викликають і надто «ідеальні» кадри. Занадто гладка шкіра без природної текстури, однакові риси у кількох людей або кінематографічна якість випадкового знімка часто притаманні ШІ-зображенням.
- Для перевірки походження фото рекомендують використовувати технічні інструменти. Зокрема, зворотний пошук зображень у Google Images, TinEye чи Bing Visual Search допомагає з’ясувати, чи має фото історію публікацій. Також варто переглянути метадані зображення — іноді в них зазначено, що файл створений за допомогою генератора ШІ.
- Водночас спеціалізовані онлайн-детектори ШІ не є безпомилковими, тому їх радять використовувати лише як додатковий інструмент перевірки.
Нагадаємо, що у період військових дій росії проти України, інформаційна війна стала другим фронтом реальних збройних протистоянь. Через різні медійні ресурси, за допомогою дезінформації та фейків ворог хоче переконати, зманіпулювати і як наслідок досягнути свого – перемогти у світі соціальних мереж. У цьому контексті важливим стає поняття інформаційної гігієни, що передбачає критичне мислення та медійну грамотність, а також розуміння того, як працюють телеграм-пабліки, адже за дослідженням нашої журналістки 53,2% опитаних нею людей читають новини саме в анонімних телеграм-каналах. У матеріалі LMN ви дізнаєтеся як відрізняти фейкову інформацію від правдивої, де НЕможна читати новини та як працює російська пропаганда.
