Завтра буде масштабний обстріл Львова: кому вірити у телеграмі та як не вестися на дезінформацію

Увага!!! Приготуйтеся і передайте всім, що завтра росіяни битимуть по Львову ракетами, шахедами і всім, чим тільки можна! Інформація перевірена!

Чи помічали ви такі повідомлення у пабліках в телеграмі, або вайбері? Якщо так, ви стали свідком поширення фейкової інформації. 

У період військових дій росії проти України, інформаційна війна стала другим фронтом реальних збройних протистоянь. Через різні медійні ресурси, за допомогою дезінформації та фейків ворог хоче переконати, зманіпулювати і як наслідок досягнути свого – перемогти у світі соціальних мереж. У цьому контексті важливим стає поняття інформаційної гігієни, що передбачає критичне мислення та медійну грамотність, а також розуміння того, як працюють телеграм-пабліки, адже за дослідженням нашої журналістки 53,2% опитаних нею людей читають новини саме в анонімних телеграм-каналах.  У матеріалі LMN ви дізнаєтеся як відрізняти фейкову інформацію від правдивої, де НЕможна читати новини та як працює російська пропаганда.  

Фейкові новини — це штучно створена новинна інформація, яка не містить правди, а має на меті висміяти, зневажити, переконати ту чи іншу верству населення стосовно певної тематики чи події. Такі новини можуть нашкодити суспільству, тому що показують дійсність не такою, як вона є насправді.

Вони мають характерні ознаки: 

• емоційний заголовок, можливо, написаний CAPS LOCK, або багато знаків оклику;
• немає посилання на офіційне джерело;
• відсутні фото/відео докази (не завжди); 
• не мають продовження, тобто розраховані на оперативну маніпуляцію;
• часто подані у форматах байки, легенди, історії.

Дезінформація – це частково перекручена, або мінімально вигадана інформація, яка переважно завжди не має на меті нашкодити, а здійснюється через неуважність журналіста, або людини, яка робить новину. Такі матеріали не несуть серйозної загрози, але емоційно впливають на людину. 

Головні ознаки дезінформації: 

• вплив на певну аудиторію через оприлюднення;
• наявність в основі «неправдивості», що піддається перевірці;
• імітаційність, представленість, як правдивого матеріалу;
• «вбудованість» у певні системи поглядів, відповідність певним переконанням. Дезінформація стосується певних переконань, відповідає певній системі поглядів, дезінформація на випадкові теми не досягає мети;
• прив’язка до суспільно-важливої інформації, що є чутливою або має символічну цінність. 

Як розповіла LMN експертка з медіаграмотності, викладачка факультету журналістики ЛНУ Наталка Войтович, фейки та дезінформація швидко поширюються  у всіх соціальних мережах, але телеграм є більш небезпечним саме тому, що коли ми приєднуємося до якоїсь групи чи пабліку, ми не вивчаємо хто саме це створив і з якою метою. 

Телеграм-канали стали зброєю в руках російської федерації, тому що виділились такими перевагами: 

1. Масовість та швидкість поширення. Якщо у традиційних медіа для того, щоб поширити новину повинен пройти певний час, через процеси в редакції або ж інші публікації, то завдяки великій кількості авдиторії різних телеграм-каналів, інформація поширюється в рази швидше. Це дозволяє звести до мінімуму затримки та негайно реагувати на події. 
2. Можливість публікувати маніпулятивну інформацію. Однією з характерних особливостей таких каналів є відсутність перевірки достовірності інформації, що може мати значний вплив на сприйняття та розуміння подій. В умовах війни це стає ще небезпечнішим, оскільки недостатня перевірка фактів або інформація з фронту може спричинити паніку серед суспільства. 
3. Анонімність. Опублікувати чи надати інформацію в телеграм-каналах може будь-хто і будь-коли. Це може призвести до появи фейкових новин, маніпуляцій та дезінформації, які шкодять суспільству та порушують довіру до інформаційного середовища. 
4. Ізольовані спільноти. Люди об’єднуються в телеграм-каналах,  посилюють думки один одного, відкидаючи альтернативні точки зору та різноманітність ставлення до якоїсь ситуації. Це призводить до зміцнення певних ідеологій, релігійних переконань або політичних поглядів, та сприяє подальшій ворожнечі між різними групами суспільства.

Телеграм-канали є одним із способів комунікації між людьми на будь-які теми, але в період  війни діють законодавчі обмеження на поширення інформації певного виду. Це стосується персональних даних громадян, державної таємниці, відомості про пересування військової техніки, дислокацію військових підрозділів тощо. До списку джерел, що поширюють в інформаційному  просторі фейки та координуються спецслужбами рф, увійшли: “Легітимний”; “Резидент”; “Картель”; “Пліткарка”; “Чорний квартал”; “Політичний розклад”; “Нетипове Запоріжжя”; “Тремпель Харків”; “Одеський фраер”; “Дніпро live”; “Николаїв live”; “Херсон live” тощо. 

Також проросійські канали можна  відрізнити від українських за ідентичним між собою оформленням та синхронністю стрічки. Для прикладу, вони мали назву “Бахмут”, “Донбас”, “Никополь” і тд. Важливим елементом, який одразу мав насторожити читачів – російський і українські прапори в назві.

Дуже часто пропагандисти поширюють новини з ніби-то сторінок командирів, бригад. Мета існування фейк-каналів бригад ЗСУ — породжувати сумніви, сіяти паніку, просувати ворожі наративи або взагалі збирати особисті дані та гроші.  

Ще одним видом каналів, які поширюють фейк та дезінформацію є мережа “Труха Львів”, “Труха Харків”, тощо.  Це пабліки, які на початку війни перші публікували фото та місця вибухів, показували роботу ППО, локацію військових літаків і так далі. Якщо коротко – канал порушував всі правила публікацій в період війни. Окрім цього, 15% контенту з пабліку “Труха Украина” є з позначкою (ред, – редаговано), що означає, що свої пости вони редагують, але як часто хтось з нас читає один і той же пост на одному телеграм-каналі кілька разів? 

Ще одна мережа телеграм-каналів, які публікують фейки, дезінформацію, грають на емоціях людей та порушують всі норми журналістики – Реальна Війна, Одеса Інфо, Реальний Львів.

Канал “Реальная война” , “Одеса Інфо” – найчастіше публікують рекламу, інформацію, яка не відповідає дійсності або перекручену інформацію. Крім того, вони щоразу публікують фото та відео прильотів, одразу ж після них та надають інформацію про місце падіння російських ракет, що заборонено.

Ще один канал, який вводить в оману читачів – Телеграмна служба новин (1,07 млн). На початку війни мали назву ТСН, що вибивало з колії людей, адже візуально вони були дуже схожі, проте зміст контенту відрізнявся.  Телеграмна служба новин – це телеграм-канал, який один з небагатьох розміщує пости українською. Незважаючи на велику аудиторію, її залученість становить 34%. З цікавого: річна статистика відвідуваності свідчить про те, що переважно аудиторія цього каналу живе в Москві – 9,7%, з Києва 9,6%, Дніпро – 4,7%, і 3,9% львівських ІР-адрес. “Журналісти” цього пабліку постійно пишуть про напрям ракет та де лунають вибухи. 

Як радить Наталія Войтович, щоб зменшити ризик “повестись на фейк”, необхідно бути підписаним лише на перевірені джерела інформації (голова міста, поліція, голова ОВА тощо), телеграм-канали медіа, яким ви довіряєте, а також періодично перевіряти пабліки, які є у вашому телеграм.

Потрібно зробити фактчекінг новини, яка вас зацікавила.

• Публічні заяви та твердження. Перевіряйте саме факти, а не суб’єктивні судження чи висловлювання.
• Тексти. Визначте першоджерело та/або автора тексту, перевірте правдивість і надійність ресурсу, на якому опублікований матеріал. Зверніть увагу на деталі, факти, дати подій і заяв, про які йдеться в тексті.
• Зображення. Алгоритм схожий до перевірки текстів — визначте автора та першоджерело зображення, дату, місце та час його створення; а також підтвердження, що світлина відповідає зазначеній про неї інформації.
• Відео. З’ясуйте джерело, місце подій, зображених на відео та перевірте дати.