25 Bookforum – по той бік фотокамер
Про нього говорили всі: викладачі за кафедрою, студенти на останніх рядах, жіночки на ринку та високоповажні чиновники. Його реклама з’явилась задовго до 19 вересня, і хоч на календарі вже жовтень #читайтрамвай ще можна зустріти на вулицях Львова. Хтось вперто не хоче запам’ятовувати, що він вже не Форум видавців, а Bookforum. Хтось чекав на нього надзвичайно довго, а хтось одразу визначив – подія надто пафосна (і нічого, що ніколи не був там). Але який він, Bookforum, по той бік камер?
Мені вдалось побачити іншу сторону Форуму – ту, яку журналісти зазвичай не описують. Побачити Форум очима його творців, побувавши у команді волонтерів. Поспостерігати, за організаторами не тоді, коли на камеру , а тоді коли після безсонних ночей організації, доводиться спілкуватись з гостями, учасниками заходів та журналістами – спілкуватись просто та невимушено. Який він, Bookforum, з цього боку?
Середа, перший день Форуму. Палац Потоцьких в очікуванні – тут вже розклали свої книги понад дві сотні видавців – кожен пропонує своє – те, що цікаве його аудиторії. О 9 ранку Палац скидався на Храм Книги – тисячі книжок, розкладених на трьох поверхах та на стендах у подвір’ї, а навколо тиша – тут поки лише обрані – ті, хто по той бік Форуму. Але Палац знає, що зовсім скоро цим Храмом блукатимуть десятки тисяч відвідувачів – зовсім маленьких і тих, що належать до третього віку.
Сьогодні найгарячіше на реєстрації. У це важко повірити, але лише одиниці відвідувачів проходять її без проблем.
-Дякуємо, що завітали на Bookforum. Дайте одягну Вам браслет, з яким зможете відвідувати усі заходи, що є в програмі впродовж усіх днів, – ввічливо каже дівчинка-волонтерка, на вигляд років 18, вона ще повна енергії і сил, хоча всі волонтери у Палаці ще від 8:00
-Та дякую, ви мені браслет той віддайте, але одягати його я не буду. Я собі в кишеню поставлю, а де треба витягну і покажу, – так дуже спокійно каже чоловік середніх років.
-Але ж в нас є правила. Згідно з ними ми маємо одягнути Вам на руку. Інакше Ви не маєте права бути на заходах, – все ще ввічливо, але вже не дуже спокійно відповідає волонтерка.
– Та мені десь Ваші правила! Я квиток купив – більше нічого не знаю. Кличте керівництво!
Напевно, не підрахувати скільки разів звучало тут оте «Кличте керівництво». Але ні, ще не так. Не когось із керівництва, а одразу пані Коваль! (президент ГО «Форум Видавців»). І навіть якби хотіло керівництво приділити увагу кожному, то не змогло б. Просто фізично не змогло б.
-Доброго дня. Вітаємо Вас на Bookforum. Ви проходили попередньо акредитацію? – на іншій стійці реєстрації питає волонтерка.
-Так, проходив.
-Скажіть, будь ласка, Ваше прізвище.
-Ви що знущаєтесь!? Мене знають всі! Я ж відомий журналіст.
Відомий журналіст називає своє маловідоме прізвище, а потім ще менш відому газету. Завершує фразою:
Оце так сервіс! Я про це точно в статті згадаю!
Скільки таких прийшло того дня і в наступні теж не порахувати. Кожен з них мав ПРАВА, журналісти – одні, поети – інші. Відвідувачі взагалі ЗАПЛАТИЛИ за квиток. Ні, ну про які ПРАВИЛА тоді може йти мова!
P.S. Потім десь на просторах Інтернету від згаданих відвідувачів:
Жахливо і неорганізовано! Я не знаю, для чого стільки піару такому неспланованому заходу. Я в щоці!
А чому? Бо всі відвідувачі мають права, ну а правила…
Те, що на 25 Bookforum приїде Президент знали задовго до.
Але куди саме захоче піти Петро Олексійович широкому загалу не було відомо. Форум проходив на 40 локаціях. І поки всі студенти Університету шикувались у чергу до селфі з Президентом, волонтери увесь перший день провели в режимі очікування. Ну бо ж Палац – то серце Форуму, він мусить сюди приїхати!
«Президент вже їди сюди!» – забігає до прес-центру Марія Кравченко, прес-секретар Форуму. Реально забігає, захекана і трохи налякана.
«До нас, сюди, в прес-центр?» – захоплено питає волонтерка Настя. Президент, як не крути😊
«Та ні, в Палац, на ярмарок!».
Ви б бачили цю картину: близько 20 волонтерів прес-центру зриваються з робочих місць, залишають статті на півслові, залишають відкритими свої профілі у соціальних мережах і вибігають до входу в Палац – зараз тут має бути Президент.
Хвилин 15 почекали, зрозуміли – марно.
«Так можна й весь день тут пробути, а робота від того не зробиться,» – вдало підмітила одна з волонтерок, бо Президента Храм Книг того дня так і не дочекався.
Нарешті виходжу з Форуму-волонтерського до того Форуму, який бачать всі. Хоча моя червона футболка з надписом «Read each other» таки видає мене. Підходжу до одного з стендів розглянути книжки.
«А скільки та книжка коштує?» – питає панянка середніх років, що виглядає досить заможньою. Книжку не відкривала, просто подивилась на обкладинку.
«160».
«А та синенька, в куточку, так гарно виглядає?» – цю книжку те не відкриває. І анотації теж, звичайно не читає.
«Та 170».
«Боже, яке всьо дороге!» – обурено, але не дуже голосно каже та жіночка, що обирала книжки за обкладинками до своєї коліжанки, яка, виглядає, книжками не цікавиться взагалі.
(Можна припустити, що прийшли вони сюди не за книгами, а за фотографіями для соціальних мереж. Ну бо Bookforum – то головна культурна подія країни).
Я виходжу з прес-центру у той перший день о 19:30. Але виходжу далеко не останньою – частина дівчат ще дописує новини. Тут надзвичайно тихо у цій порі – відвідувачів у Палаці вже немає, є лише декілька подій на інших локаціях. Тут кожен має свою роботу, і єдине, що можна почути – стук клавіатури.
Я хочу спитати у Марії, прес-секретарки Форуму, які у неї враження від першого дня, але розумію, що її перший день ще зовсім не завершився – вона йтиме на вечірку французького письменника, бо, як і решта організаторів, має там бути . І так плавно перший день у неї (і не тільки у неї) перейде у другий… А сон? Сон і Форум несумісні.
25 Bookforum таки зумів підтвердити звання головного культурного фестивалю країни – хоча б тому, що жоден фест не викликав стільки обговорень в медіа. І, напевно, жоден фестиваль не чекали так довго, як цей. Так, не все було ідеально – але чи готові відвідувачі стати ідеальною частинкою ідеального фестивалю? Бо, виглядає, що ми поки теж далеко недосконалі гості на такому розкішному святі Книги.
Фото прес-служби 25 Bookforum
Найближчим часом наші менеджери дадуть відповідь
