У Львові відкрили перший в Україні будинок сімейного типу для дітей з інвалідністю

У Львові запрацював новий Дитячий будинок сімейного типу, який став особливим, адже тут виховують п’ятьох дітей з інвалідністю. Малеча живе разом із мамою-вихователькою та отримує постійну підтримку соціальних фахівців. Як зазначають у ЛМР, це вже 13-й такий будинок у Львівській громаді і третій, відкритий після початку повномасштабної війни.

Мамою-вихователькою стала Марина Бороніна, педагогиня з Дніпра. До цього вона працювала у реабілітаційному центрі, а після початку війни разом із дітьми евакуювалася за кордон. Згодом родина повернулася в Україну, жила на Закарпатті, а з 2025 року — у Львові.

Жінка розповідає: ідея створити дитячий будинок сімейного типу виникла природно, адже діти вже стали для неї рідними.

«В нашому будинку — п’ятеро дітей різного віку: від 4 до 16-ти років. Усі мають інвалідність, і всі — дуже цікаві: їм подобається робити все своїми руками. От готували писанки до свята, робили аплікації, картини малювали дуже гарні, з глини робили поробки. В нас навіть кімната спеціально відведена під майстерню. Я з цими дітьми жила до цього, і вони вже стали для мене рідними. Я дуже хотіла, щоб ми були такою великою родиною, щоб можна було дати їм щось більше, ніж те, що було у закладах».

За її словами, зараз головна мета – підготувати дітей до самостійного життя та соціалізувати їх.

«Зараз ми робимо все, щоб соціалізувати дітей для подальшого життя. От зараз з Сонею обираємо майбутню професію для неї. В нас є соціальні працівники, які допомагають, приходить дефектолог, психолог, буде логопед. Допомога дуже хороша, підтримують фонди, підтримує місто — це дуже відчувається».

У будинку проживають п’ятеро дітей з різних міст: Львова, Дніпра та Кривого Рогу. Усі вони мають різні форми інвалідності – від затримки розвитку до синдрому Дауна. Частина дітей уже навчається дистанційно, інші – готуються піти до школи.

Діти кажуть, що почуваються тут як удома.

«Тут є моя кімната, в мене тут багато іграшок, ліжко є, шафа – тут класно! В кімнаті я сама, а в будинку є ще хлопці, дівчата і мама», — розповідає 12-річна Вікторія.

«Мені так подобається тут! Ми можемо готувати разом, щось робити, граємо в різні ігри. Я живу тут з мамою і зі своєю сім’єю», — каже Сашко.

Хлопець також ділиться своїми мріями:

«Малювати дуже люблю – різні фігури, предмети. А ще люблю готувати: піцу, різні бургери. Взагалі хочу кухарем стати».

Старша з дітей, Софія, має власне захоплення і допомагає в побуті.

«Я вмію займатися бісером — плету всякі браслети: прості колечка, кружечки вмію робити. І я допомагаю мамі на кухні — чищу картоплю, ріжу її. Подобається тут, цей будинок. Окрему кімнату маю, але ми всі дружимо».

Цей будинок є першим в Україні спеціалізованим ДБСТ для дітей з інвалідністю. Його ключова мета — дати дітям можливість жити у родинному середовищі, а не в інтернатах.