Від водія до оператора дронів: як у Львові працює військовий рекрутинг

На площі Двірцевій у Львові працює представництво Першого центру рекрутингу Сухопутних військ. Тут охочим допомагають знайти військову посаду, зв’язатися з бригадою та пройти шлях від першої консультації до частини. За даними центру, близько 30% його кандидатів обирають безпілотні системи й наземні роботизовані комплекси, 18% – водійські посади.

LMN поговорила зі старшим офіцером секції взаємодії зі ЗМІ Першого центру рекрутингу Сухопутних військ Збройних Сил України Іллею Абелем про те, хто приходить до рекрутерів, яких фахівців шукають підрозділи, чи гарантує рекрутинг обрану посаду та що відбувається після першої консультації.

Від першої консультації до підрозділу

Для людини, яка вперше звертається до рекрутингового центру, цей шлях може здаватися складним і заплутаним. Він складається з кількох етапів: розмови з рекрутером, вибору посади й підрозділу, оформлення документів, проходження військово-лікарської комісії та направлення до військової частини чи навчального центру. Під час консультації кандидат розповідає про свій досвід, навички та побажання щодо майбутньої служби. Рекрутери пропонують вакансії у підрозділах Сухопутних військ. Переглянути їх можна на сайті Першого центру рекрутингу або на сторінці центру на Lobby X.

За словами Іллі Абеля, інформацію про кандидата передають рекрутерам бригад. Вони телефонують людині та пропонують конкретну посаду. Кандидат може відмовитися від пропозиції й чекати на вакансію в іншому підрозділі. Після вибору кандидат отримує перелік документів і направлення на ВЛК. Якщо медична комісія підтверджує придатність, людину направляють до обраного підрозділу або на базову загальновійськову підготовку.

Ілля Абель стверджує, що центр супроводжує кандидата до прибуття у частину, а згодом телефонує і перевіряє, чи потрапила людина на погоджену посаду. За його словами, він не знає випадків, коли кандидат, який оформлювався через Перший центр, опинився на іншій посаді.

Рекрутинг до війська: як змінюється підхід до залучення людей

Система рекрутингу для українського війська є відносно новою. За словами Іллі Абеля, у перші роки одним із головних завдань було вибудувати довіру та переконати людей, що через рекрутинговий центр вони можуть самостійно обирати свій шлях у війську.

«Для нас головне – не просто долучити до війська певну кількість людей, а щоб ці люди потрапили на ту посаду, де вони будуть найбільш ефективними для нашого війська», – говорить Ілля Абель.

Саме такий підхід, за його словами, став однією з причин розвитку регіональних представництв. Адже для людини, яка вже прийняла рішення про службу, зайві поїздки, незрозумілі процедури та відсутність інформації можуть стати додатковою перешкодою. На запитання про кількість звернень та порівняння результатів за 2025 і 2026 роки Ілля Абель не назвав абсолютних показників. Він лише зазначив, що львівське представництво демонструє «хороші результати».

Хто сьогодні приходить до рекрутингу

До рекрутингових центрів звертаються люди різного віку, з різними професіями та життєвими обставинами. За словами Іллі Абеля, найбільша вікова група – кандидати від 25 до 45 років. Далі йдуть люди віком 18–24 роки, а третю групу становлять кандидати старші за 45.

Серед них є молодь, яка цікавиться можливістю добровільно долучитися за контрактом «18–24», люди середнього віку, які вже мають професію і хочуть використати її у війську, та жінки, для яких вступ на військову службу залишається добровільним. За словами Іллі Абеля, були періоди, коли кількість жінок і чоловіків, які долучалися через центр, майже зрівнювалася. Періоду, абсолютної кількості та частки кандидатів він не уточнив.

«Вони можуть продовжити своє цивільне життя, але вони роблять свій свідомий вибір долучитися», – наголошує військовий, говорячи про молодь.

Найбільше звернень, за словами Абеля, центр отримує у східних регіонах –  через представництва у Дніпрі та Харкові.

У війську потрібен не лише піхотинець

Одне з питань, із яким люди найчастіше приходять до рекрутингового центру, – ким саме вони можуть бути у війську. Для цивільної людини служба часто асоціюється насамперед із бойовими посадами. Проте Сили оборони потребують значно ширшого спектра спеціалістів.

«Більшість із нас у війську зараз – колишні цивільні».

За даними, які навів Ілля Абель, близько 30% людей, що долучаються через Перший центр рекрутингу, обирають роботу з безпілотними літальними апаратами та наземними роботизованими комплексами. Приблизно 18% кандидатів ідуть на водійські посади, ще близько 7% – на технічні, пов’язані зі зв’язком, інформаційними технологіями та телекомунікаціями. До війська також долучаються медики, вчителі, інженери, кухарі, механіки, електрики, психологи, бухгалтери та фахівці сфери обслуговування. Для окремих посад потрібні освіта або практичний досвід. Наприклад, людині без підготовки можуть запропонувати почати не кухарем, а його помічником. Тому питання для рекрутера полягає не лише в тому, чи готова людина служити, а й у тому, де вона може бути найбільш корисною. Водночас остаточний вибір залежить від потреб Сил оборони та наявних вакансій у військових частинах.

«Ми їх детально консультуємо, направляємо, і вони тоді вже бачать, що дійсно Збройні сили — це не просто так найбільший роботодавець країни. Тут є посада для кожного», – наголошує Ілля Абель.

«Ми намагаємося достукатися до людей через правду»

Одним із найскладніших питань для рекрутингу залишається довіра. Людина, яка розглядає військову службу, хоче знати не лише про переваги. Їй важливо розуміти, що буде після першої консультації, як виглядає базова загальновійськова підготовка, куди вона потрапить і якою буде її служба. У Першому центрі рекрутингу знімають відеопроєкти про різні етапи: звернення кандидата, відправку, проходження підготовки та подальшу службу. Окремий напрям – проєкт «Будь на своєму місці», у межах якого команда приїжджає до військовослужбовців і розповідає про їхню роботу.

 «Ми просто знімаємо і показуємо те, як є», – пояснює Ілля Абель.

На його думку, розповіді людей, які пройшли цей шлях, можуть бути переконливішими, ніж рекламні повідомлення.

Контракт із визначеним терміном: що змінилося

Раніше для багатьох потенційних військовослужбовців одним із найбільших питань була невизначеність: людина могла не розуміти, скільки триватиме її служба та коли вона зможе повернутися до цивільного життя.

На сайті Першого центру рекрутингу для військовозобов’язаних описано три види контрактів. Для піхотно-штурмових посад вказаний строк 14 місяців, для бойових технічних спеціальностей, тилових і небойових посад – 24 місяці. Після завершення служби передбачена відстрочка від мобілізації щонайменше на шість місяців.

«Людина однозначно знає, що вона буде проходити службу або 14 місяців, або 24», – пояснює Ілля Абель.

Конкретні умови залежать від програми, віку кандидата, посади та підрозділу. Під час консультації рекрутери пояснюють, які документи необхідно підготувати і як виглядатиме подальше оформлення.

Рекрутинг як можливість обирати

Рекрутинг у Силах оборони передбачає підбір кандидатів на конкретні військові посади з урахуванням їхнього досвіду, освіти та професійних навичок. Для програміста це може означати роботу за фахом у війську, для медика – застосування професійних знань, а для механіка чи електрика – використання технічних навичок під час служби. Водночас рекрутинговий центр враховує не лише побажання кандидата, а й потреби підрозділів та наявні вакансії. Остаточне рішення про зарахування, посаду та проходження служби ухвалюють уповноважені військові органи й командування частини.

«Наше найбільше досягнення – це довіра за цей час» – підкреслює Ілля Абель.

Тим часом уряд пропонує внести  зміни у роботу рекрутингових центрів.

Що Кабмін пропонує змінити у роботі рекрутингових центрів

28 серпня Кабінет Міністрів зареєстрував законопроєкт №15576. Уряд пропонує вилучити із Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» норму про те, що центри рекрутингу ведуть військовий облік. Йдеться саме про облік, а не про ліквідацію центрів або припинення добору кандидатів.

У пояснювальній записці Міністерство оборони зазначає: у грудні 2025 року центрам рекрутингу надали право вести військовий облік, однак інші положення закону, які визначають коло відповідальних за нього органів, не змінили. Через це виникла правова неузгодженість.

Станом на 3 вересня законопроєкт опрацьовує Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки. 31 серпня документ надали народним депутатам для ознайомлення. Отже, повноваження центрів поки не змінилися.

Міліневич Назар