Яблунева сосна: у селі Гусаків на Мостищині існує унікальна традиція

реклама

Марія Оринчак

На Водохреще у селі Гусаків на Мостищині провели традиційну забаву, родзинкою якої є Яблунева сосна. Так місцеві називають композицію, виготовлену з хвойного дерева та яблук. Святкування Яблуневої сосни проводять у селі щороку 19 січня.

“Кожного року створенням Яблуневої сосни опікується інший двір – та родина, в якої на виданні є син чи дочка. Вони йдуть до лісу, обирають найкращу сосну, приносять додому. Далі її гілки зв’язують у формі церковних дзвонів, – розповідає LMN завідувачка народного дому Гусакова Марія Тарас, – потім вже прив’язують яблучка. Все це робиться строго до Йордана. А потім всім селом до тієї хати сходимось, співаємо колядки, щедруємо. Молодики беруть ялинку на рамена, несуть по селі, заносять до церкви. Так і цього року. Ми помолилися, отець окропив присутніх йорданською свяченою водою. А далі пішли до народного дому. По всьому селі лунала музика, світломузика”.

Цьогорічна ялинка у Гусакові вийшла заввишки 3 м, вагою близько 150 кг. У народному домі відбувся традиційний аукціон. Хлопці та чоловіки купували яблука, щоб подарувати своїм матерям, дружинам та дівчатам. Найдорожчі яблука – ті, що зверху. За них інколи викладають і по декілька тисяч гривень. Парубок, якому дістається найвище яблуко, має особливий привілей – подарувати його дівчині, яку кохає, із пропозицією руки та серця, а вона не має права йому відмовити.

Виручені на аукціоні кошти зазвичай витрачають на потреби села – передають на церкву, народний дім, на благодійність.

82602485_2577493852482310_488913805389070336_n

82595473_2577493589149003_6234473453408223232_n

“Така традиція існує в нашій громаді з прадавніх часів. Проте коли був Радянський союз, її заборонили, бо розцінювали як націоналістичну. Але пам’ять в людей жила – коли я була маленькою, бабуся і мама постійно розповідали мені про цей звичай. А вже коли стала працювати у народному домі, випитала у старожилів всі тонкощі цієї традиції. Ми почали її відроджувати, і ось уже тридцять років як безперервно на Водохреща збираємось з Яблуневою сосною”, – зазначає жінка.

Жителі Гусакова розповідають дві легенди, пов’язані із Яблуневою ялинкою.

“Колись до нашого села здалека приїхав один художник. Дуже закохався у місцеву дівчину. Але він уже був заручений. Одного дня посеред зими він поїхав з села. Дівчина дуже тужила, вийшла вранці на Йордан в сад, стала плакати і молити, аби Бог послав якийсь знак, що саме вона була коханням усього його життя. І Бог послав – посеред зими, посеред снігів на одному з дерев повиростали яблука. Зійшлось поглянути на те диво все село. Думали-гадали, що з ним робити і вирішили зрубати, віднести до церкви, освятити та посмакувати усім селом”, – каже пані Марія.

Є ще й інша легенда – нібито коли народився Христос усі несли йому якісь дари, а гусаківчани були бідними, то й несли тільки сосну. А поки йшли трапилось диво – на сосні виросли яблука. Проте Марія Романівна, каже, що більше довіряє першій легенді, адже Гусакова у часи народження Ісуса ще не існувало.

“Не те, щоб ми вихвалялись, але ця традиція справді дуже унікальна. Схожого ви не знайдете не тільки в Україні, а й у всьому світі”, – наголошує Марія Тарас.

Фото: Фейсбук

реклама