«Без МВФ не буде грошей від ЄС»: Олег Устенко пояснив, чи ризикує Україна втратити допомогу партнерів

Міжнародний валютний фонд розпочав роботу у Києві для проведення першого офіційного перегляду багатомільярдної програми фінансової підтримки України. Це відбувається на тлі проваленого голосування за оподаткування імпортних посилок до 150 євро та відтермінування податкових змін для ФОПів. Чи може це поставити під загрозу подальшу допомогу від західних партнерів, чому МВФ фактично “відчиняє двері” для фінансування від ЄС та до чого українцям варто готуватися вже найближчим часом в етері Львівської мануфактури новин розповів економіст, радник президента України у 2019–2022 роках Олег Устенко.

Я б сказав так: є суттєві ризики, пов’язані з тим, що програма співпраці з Міжнародним валютним фондом, а відповідно і наша програма фінансування з боку Європейського Союзу, можуть бути поставлені на паузу. Чому це критично важливо? Бо, як говорять у Вашингтоні, Міжнародний валютний фонд має ключі від брами. Працює МВФ – працюють усі решта кредиторів та інвесторів. Це сигнал для всіх, що макроекономічна ситуація в країні перебуває під контролем. І тут головна проблема це комунікація. У першу чергу з боку Міністерства фінансів. Треба було пояснювати суспільству, парламенту, бізнесу, для чого саме ухвалюються ці рішення і чому вони зараз необхідні.

Треба розуміти: це не МВФ нам нав’язав. Україна сама взяла на себе ці зобов’язання. Саме українська сторона запропонувала ці кроки для того, щоб збільшити надходження до бюджету. Йдеться про оподаткування імпортних посилок, електронних платформ, а також можливе введення ПДВ для ФОПів третьої групи та зменшення ліміту до 2 млн грн. Але щодо підприємців я вважаю, що це дуже проблематична історія. Якщо ти збільшуєш податкове навантаження на малий бізнес, то ризикуєш загнати частину підприємців у тінь. І замість додаткових надходжень отримаєш зворотний ефект.

Тут ситуація трохи інша. Якщо подивитися на країни Європейського Союзу, то там такі зміни вже давно працюють. Вони теж оподатковують подібні посилки. Логіка Мінфіну була проста: це відносно легкі кошти для бюджету. Я розумію, що в Європі інші зарплати і рівень життя, але Україна рухається до ЄС і поступово підтягує свою систему до європейських правил.

Дефіцит державного бюджету на цей рік складає щонайменше 45 млрд доларів. А за деякими оцінками він може зрости навіть до 50–52 млрд доларів. Без зовнішньої допомоги ми просто не зможемо профінансувати ці витрати. І тоді у зоні ризику опиниться все, що не стосується сектору безпеки та оборони: пенсії, зарплати лікарям, учителям, соціальні виплати.

Бо справа не лише у самому транші МВФ. Зараз мова йде приблизно про 800 млн доларів. Але головне без позитивного рішення МВФ ми не отримаємо фінансування від Європейського Союзу. А це вже десятки мільярдів. ЄС планує надати Україні близько 90 млрд євро на 2026–2027 роки. І без цього фінансування почнеться найгірше, що можна уявити з точки зору стабільності бюджету.

Я залишаюся оптимістом. МВФ чудово розуміє, наскільки критична ситуація в Україні. І уряд, і парламент також розуміють, що без цих коштів країна не витримає. Тому, думаю, всі зараз будуть значно швидше шукати компроміси і домовлятися. Але проблема в тому, що ми часто обіцяємо більше, ніж можемо реально виконати. І я вважаю, що більші ризики виникнуть уже під час наступного перегляду програми ближче до кінця літа.

Я вважаю, що інфляція буде залишатися високою. Той прогноз, який закладений у бюджеті менше ніж 6% не справдиться. Я думаю, що інфляція буде щонайменше понад 10%. І це найбільше вдарить по найбільш вразливих категоріях населення: переселенцях, пенсіонерах із мінімальними виплатами, матерях-одиначках. Крім того, гривня буде перебувати під постійним девальваційним тиском. Також залишатимуться проблеми із залученням інвестицій через війну та безпекові ризики.

Так. Попри всі проблеми я вважаю, що Україна має всі шанси зробити економічний прорив у післявоєнний період. Але для цього потрібне не підвищення податків. Потрібні правильні умови для розвитку економіки, для бізнесу, для інвестицій. Нас не влаштовує зростання на 1–2% на рік. Ми повинні зробити так, щоб економіка повернулася до довоєнного рівня за 2–3 роки. І це реально.