«Федерація стронгменів думає лише про власну кишеню», – львів’янин та стронгмен Павло Кордіяка (ВІДЕО) | Львівська мануфактура новин
Підтримати проект
регіональні новини
08 Грудня, 19:38
logo-black

«Федерація стронгменів думає лише про власну кишеню», – львів’янин та стронгмен Павло Кордіяка (ВІДЕО)

Окрім титулу “Найсильнішої людини Європи 2023”, 29-річний львів’янин Павло Кордіяка є найсильнішою людиною України-2020, абсолютним чемпіоном України 2019 та 2020 років, чемпіон світу з Логліфту 2019, а також переможцем World Strongman games Uzbekistan у 2019 році. LMN поспілкувалась зі стронгменом про особисте, прихильників, гроші, спорт та федерацію.

– Павло, коли Ви розпочали займатись спортом, зокрема стронгменом?

Я займаюсь спортом вже 23 роки. В дитинстві був дуже активний, тому у моєму житті був футбол, бальні танці, а в старшій школі – єдиноборства. У стронгмен потрапив випадково. З першої стипендії купив абонемент в зал «Олімп», в якому тренуюсь і досі. Там займались хлопці стронгмени – брати Олег та Орест Пилип’яки, які заохочували мене до занять. Якось, а точніше у 2013 році, в залі проводили чемпіонат України серед юніорів, а один з учасників не приїхав, от мені запропонували позмагатись, щоб закрити місце того атлета. Це були мої перші змагання, тоді зайняв останнє місце. Мені сподобалось. Після того і почались серйозні перші кроки до стронгмену.

– Ви були у Шотландії на змаганнях у листопаді цього року? Як вони пройшли?

У Шотландії 8-9 листопада пройшли змагання «Найсильніших атлетів світу», на яких я був вперше. Я дуже хотів туди потрапити, адже це один із найпрестижніших світових турнірів по стронгмену. Через переживання, не міг впоратись з емоціями, тіло стало ватне, тож посів 9 місце..

– Чи був хтось в родині в спорті? Розкажіть про свою сім’ю.

Мій батько простий селянин. Мама в дитинстві займалась гімнастикою, але в великий спорт не пішла. Мене всі порівнюють з моїм прадідом. Говорять, що він був високий та кремезний чоловік, що міг підняти мішки вагою 100 кг в кожну руку. Але спортсменом він не був.

– Як зазвичай виглядає Ваш раціон харчування?

Найважче для мене – це харчування, адже їсти мені потрібно дуже багато, легше терпіти голод. Через важкі і досить довгі тренування за день я в себе «запихую» 6 500 калорій. І мова не про фастфуд чи солодощі, а про збалансоване харчування. Протягом дня харчуюсь 4 рази. Моя тарілка містить складні вуглеводи, і кожна має – 700-800 грам рису або гречки, 300-400 грам м’яса та овочі. В загальному за день я з’їдаю понад 3 кг каші. Мучне не дуже люблю, краще з’їв би шоколад, але при такому раціоні, навіть шоколад вже не лізе. Єдине, що я вживаю зі шкідливого, це кола, відчуваю, що вона допомагає травленню. Страви з дружиною готуємо на день наперед.

– Чи є у вас чіткий розклад дня?

Через часті змагання у Великобританії, мій режим сну збитий на 2 години. Якщо раніше я лягав о 23:00, то зараз 00:30-01:00. Прокидаюсь десь в 9-й. В період з 12:30-17:30 працюю в 99-й школі, що на Богдана Хмельницького системним вихователем. Не хотілося б бути спортсменом, який не має навичок поза спортом, адже спортивна кар’єра може завершитися будь-коли. Опісля маю тренування, далі їду на закупи продуктів. Вдома десь о 21:30. Так, як і у всіх через війну, почав гірше спати, особливо коли вибухи. Але від того мій розпорядок дня не змінюється. Дружина каже, що не знає більш дисциплінованої людини, ніж я, адже через поганий сон планове тренування не скасовую. Вихідний лише у четвер чи неділю. У цей день граю на приставці в «стрілялку» Call of Duty, це допомагає відключити голову і не думати про змагання чи тренування. Дітей ми наразі не маємо, живемо з двома котиками.

– Чи є у Вас прихильниці? Дружина не ревнує?

У Великобританії мене називають «Handsome Pavlo», що у перекладі красунчик Павло. Або іменем грецького Бога Адоніса, адже маю 190 см зросту та 140 кг ваги. В нас ніколи футбол не був таким популярним, як там популярний стронгмен… Дружина не ревнує, бо розуміє, що це складова цього спорту. Можливо ще тому, що маємо добрі стосунки — разом готуємо, прибираємо та відпочиваємо. Вдома у нас немає розподілу роботи на чоловічу та жіночу.

– Кого Ви маєте за приклад?

Ніколи не було ідолів. Завжди орієнтувався лише на себе. На змаганнях в інтерв’ю говорю, що змагаюсь з собою вчорашнім.

– Чи допускають росіян до змагань?

На щастя, стронгмен і міжнародна федерація дискваліфікувала росіян зі змагань. Тим паче, що я, Олексій Новіков та ще декілька європейських атлетів повідомили світу про відмову брати участь у змаганнях з росіянами.

– Які маєте рекорди України та світу?

У вправі Conan’s Wheel у мене світовий рекорд 250 кг. Це ніби карусель-циркуль з вагою, яку атлети несуть по колу на максимальну відстань. Також є рекорд України «Axle press» вагою 200 кг, що містить в собі вертикальні викиди акселю над головою.

– На якому рівні на Вашу думку український стронг? Як працює Федерація?

Федерація не думає про розвиток стронгмену в Україні, а лише про власну кишеню. Український стронг на хорошому рівні лише через особисті досягнення кожного атлета. Федерація навіть не дає нам виїзду за кордон. В 2023-у році Президент Федерації в телефонній розмові пропонував дати йому 2 тисячі доларів, на розвиток федерації, з його слів. Тому я вийшов зі складу Федерації.

– Якщо не секрет, скільки Ви заробляєте?

Ні Федерація, ні місто, ні держава ніколи мені не платили зарплати чи премії за мої досягнення. Наприклад, коли я виграв статус найсильнішої людини Європи, мені обласна Федерація Львівщини подарувала відпочинок в СПА-комплексі і нагрудний Герб України, а мер Львова – монету Данила Галицького. В спорті в мене є три джерела доходу: призові за змагання, контракти та спонсорські. За змагання дохід не стабільний, контракти та спонсорські – стабільний. В Україні за змагання можна отримати 70 тис грн. За кордоном ця сума може сягати 100 тис доларів. Якщо їду за кордон, то вартість перельоту, готелю та харчування, покривають. В місяць маю близько 2-3 тисячі доларів стабільного доходу.

– Чи є у Вас мотиваційні поради для тих, хто хоче стати атлетом?

Йти в великий спорт заради грошей – погана ідея. Від цього треба кайфувати та мати велику дисципліну. А ще розуміти, що спорт – це тимчасове явище, адже у віці близько 45 років атлети завершують свою кар’єру. Я б хотів завершити в 35 років, а далі розвивати свій особистий бренд.

User Image
Олена Лещенко
  • 0
  • 174
Схожі інтерв'ю