регіональні новини
Написати нам
22 Січень, 17:48
Гордій Старух: «Коли працюєш з льодом – треба постійно рухатися. Інакше мокнеш і дубієш»

Марта Занюк 

Нещодавно у Львові відбувся конкурс скульптур з льоду, у якому вкотре взяв участь відомий місцевий скульптор Гордій Старух. Його льодова «Спіраль часу» отримала приз глядацьких симпатій.

Гордій розповів LMN про особливості творіння з льоду.

– Де берете лід?

Недавно з`явилася команда «Zymna Voda», яка  забезпечує якісним матеріалом. Це той самий лід, який роблять для коктейлів у ресторанах, харчовий. Він проходить неймовірну кількість очищень, щоб був дійсно прозорий.  Блок, розміром 1 метр на пів або на 25 сантиметрів,  коштує 1200 гривень.

Раніше  ми їздили на озера в Брюховичі, вирізали там бензопилами  кубики і діставали їх великими щипцями з води. Та такий лід був дуже мутний, фігури не виглядали так кришталево, як зараз.

Або ж брали блоки льоду з холодокомбінату. Та вони теж не годилися.

50154950_10156869799859648_6209020957521084416_n
50567758_10156869799869648_4835534242106572800_n

– У чому основні складнощі роботи з льодом?

 

Температура. Якщо перестаєш рухатися, то просто мокнеш і дубієш, – усміхається. – А ще не люблю бавитися з блоками в плані геометрії. Їх треба якісно вирівняти і поскладати один на одного. Оскільки я не є супермоцний чувак, мені постійно треба допомогу.

Зате лід дуже ефектний. За мінімальний час можна зробити щось велике, яке виглядатиме просто вау.  Найбільша його перевага – швидкість обробки, а якщо ще правильно підсвічувати, заломлювати світло, то виходить дуже кльово.

– Які інструменти потрібні?

 

Найефектніший, то, звичайно, бензопила або електропила. Ще така смішна драпака з шурупами, як килим для йогів. Вона колюча, нею розрівнюю площини. Є спеціальні льодоруби, ручні пили. І постійно ми вигадуємо якісь свої інструменти.

От я собі придумав насвердлити саморізів у дерев`яний кружок, воно виглядає трохи страшно. Коли був на конкурсі в Італії, місцеві майстри дивилися і казали «it`s too dangerous»  – «це надто небезпечно».  Вони ж навіть подумати не могли, що це можна робити самому. Адже в них все замовлено, є фірми, які виготовляють спеціальні фрези й таке інше. А ми виходимо з того, що маємо.

33863363_10209485014601538_6766693680330833920_n

– Як щодо спецодягу?

 

Окуляри треба обов’язково, бо не тільки інструмент небезпечний, можна і льодом поранитися. Беремо дві пари рукавиць. Одні теплі, а наверх ще  гумові для високовольтних робіт. І це найкраща можливість убезпечити руки від того, що вони від постійної вологи перетворюються на такі неприємні губки.

– Як перехожі реагують на процес роботи?

 

Ставлять якісь дурні запитання, наприклад, «А це що, лід?», – сміється. – Є люди, які не вірять, що це й справді замерзла вода.

– Які ваші роботи є особливими?

 

Найбільшим за кількістю льоду я робив герб на 12 блоків, навколо нього було знамено з твору Івана Франка «Захар Беркут».

Ще одну знакову скульптуру присвятив Георгію Гонгадзе. Це була стіна з прозорих блоків, а в центрі силует людини, яка ніби ту стіну проплавила собою до половини.

Можу похвалитися тим, що з дружиною у Литві взяли третє місце на міжнародному конкурсі по льоду (дружина Гордія – відома мисткиня та скульптор Дарія Альошкіна, – LMN). Там ми зробили Кирила Кожум`яка з таким змієм закрученим.

51126598_644604322648132_4660847528357396480_n
50260492_505810976493861_7891537162657595392_n
50201653_2004482096520086_6450720491211587584_n

– Як виникла ідея «Спіралі часу»?

Найсмішніше те, що коли починався конкурс, я рівняв блоки і не знав, що буду з них робити. Всі прийшли з ескізами, мали щось готове, а я придумував на ходу. Іноді я собі дозволяю так хуліганити, – усміхається. –  Часом мене надихає фольклор, якісь образи, які існують вже кілька століть і я пропускаю їх крізь себе. А взагалі мені не потрібні джерела натхнення. Я бачу розвагу і задоволення, коли в мене мозок починає видавати якісь варіанти розвитку. Бо руці зроблять, тут головне – ідея.

Щоб досягти результату, треба дотримуватися трьох речей. У жодному разі не можна здаватися, не можна погоджуватися на посередній результат і  головне, робити, те, що любиш, і любити те, що робиш. Я кайфую від своєї роботи, тому що мені подобається це робити.

49759206_10156861052334648_8846284697223823360_n

          Дід Гордія зліпив обличчя Івана Франка до відомого монумента 

 

Гордій Старух почав займатися скульптурою в 11 років під керівництвом свого дядька. Потім вивчав інші матеріали – дерево, мармур, бронза, сніг. Скульптурою з льоду зайнявся у 2008 році.

«Взагалі, я скульптор у третьому поколінні, – розповідає Гордій. – Мій дід, Еммануїл Мисько, наставив цілу купу пам’ятників у Львові. Він робив портрет пам’ятника Данилу Галицькому, обличчя Івана Франка на монументі біля університету. Дід був крутим портретистом, а батько працює у більш такій авангардній скульптурі».

Скульптура – не єдине захоплення Гордія. Він виготовляє ліри, співає, має власний гурт «Лірвак».

49896252_2074789855893746_3537939882280222720_n
49771812_10156858736974648_5566641145942900736_n
49344825_2065926830113382_4924546898150293504_n
50936745_2084711491568249_2893752370506760192_n
  • 0
  • 1279

Схожі інтерв'ю