Ігор Берник: «При COVID-19 бачимо зміни не тільки в легенях, а й у всіх органах. Іноді ці процеси незворотні» | Львівська мануфактура новин
Підтримати проект
регіональні новини
01 Травня, 20:12
logo-black

Ігор Берник: «При COVID-19 бачимо зміни не тільки в легенях, а й у всіх органах. Іноді ці процеси незворотні»

Вікторія Цимбаліста

Останні кілька днів у Львові та області спостерігається своєрідне послаблення карантину. Люди, які майже 50 днів просиділи вдома, вийшли на вулиці. Більшість із низ без масок, мало хто дотримується дистанції. Чим це загрожує та чи слід чекати через це піку епідемії найближчим часом, LMN запитала заступника головного лікаря Львівської обласної інфекційної лікарні Ігоря Берника.

За останню добу ви отримали 124 звернення – чи не найбільше від початку карантину. З чим це пов’язано?

– Думаю, з тим, що на вулиці потеплішало, а люди втомились від карантинного перебування вдома. Крім того, десь перестали відчувати небезпеку у цій хворобі. Вдома всі мають доступ до інтернету, соцмереж. А там і сам бачив чимало різних відео, стріми з лікарень, де розказують, наче насправді ніяких хворих на Ковід немає, а недуга ця — не більше ніж вигадка. Така інформація накладається на те, що люди вже другий місяць сидять вдома. У когось закінчились гроші, у когось терпіння. Тому й порушують карантин. І в цьому велика небезпека зараз. Бо вірус ще ніде не дівся. Цю епідемію ще не скоро зупиниш, а з таким підходом, ймовірно, у нас буде зростати і кількість хворих, і кількість летальних випадків.

Просив би людей іще потерпіти. І думати зараз над тим, як організувати роботу після виходу з карантину. Зокрема, подбати про запас масок, рукавичок, антисептиків. Бо ж і надалі доведеться чітко і відповідально дотримуватись санітарно- гігієнічних норм.

З десятків людей, які щодня звертаються в лікарню, ви госпіталізуєте лише кілька осіб. Чому? Куди скеровуєте інших?

– Більшість цих людей не хворі або мають легкі форми вірусних респіраторних інфекцій – температуру 37 – 37, 2, слабкий кашель чи першіння в горлі. Дехто мав чи думає, що мав контакт з інфікованими, тому хвилюється. Ми всіх оглядаємо і робимо забір матеріалу для обстеження методом ПЛР, просимо до отримання результатів самоізолюватись вдома під наглядом сімейного лікаря.

Госпіталізуємо переважно тих, у кого висока температура, яка не коригується жарознижувальними препаратами, утруднене дихання, людей будь-якого віку, які мають супутні хвороби, особливо захворювання органів дихання, серцево-судинної системи, нирок, цукровий діабет, порушенням імунної системи. Адже у таких пацієнтів є високий ризик виникнення ускладнень.

Із самого початку Львівська обласна інфекційна лікарня була визначена опорною для хворих на коронавірус. Коли кількість пацієнтів у нас зросла, почали працювати вже ті медзаклади, які також готувалися до прийому таких хворих. Це 8-ма, 1-ша міська лікарня Львова, госпіталь інвалідів війни у Винниках, Центр легеневого здоров’я та Охматдит. Там пацієнти з підозрою також проходять всі необхідні обстеження та лікування.

Як люди потрапляють у ваше приймальне відділення — їх привозить швидка” за скеруванням сімейного лікаря чи вони можуть приїхати самі, власним транспортом?

– І «швидка», і є випадки, коли хворих привозять власним транспортом. Якщо у пацієнта, який перебував на амбулаторному лікуванні, стан погіршився,  виникли проблеми з порушенням дихання, він дзвонить своєму сімейному лікарю або ж одразу викликає “швидку”. Бригада швидкої медичної допомоги везе його до нас у приймальний покій або в одну із тих визначених лікарень.

Які характерні симптоми для коронавірусу

– Перш за все – підвищена температура і поява задишки при відсутності основних симптомів пневмонії. Останнім часом все частіше у пацієнтів спостерігаємо також порушення нюху і смаку.

Скільки хворих зараз у вас в реанімації?

– На ранок було п’ятеро, усі з підтвердженим діагнозом КОВІД-19. Двоє пацієнтів перебуває на ШВЛ ( 87 і 71 років), мають ускладнення коронавірусної інфекції у вигляді двобічної пневмонії і ряд супутніх захворювань.

Всі хвилювалися через малу кількість апаратів ШВЛ в області. У вашій лікарні вони практично незадіяні. Чому?

– Річ у тім, що апарат ШВЛ не рятує від коронавірусу, його задіюють виключно за визначеними медичними показами. Це надто важка процедура і вона застосовується вже у крайніх випадках, коли є така потреба.

Є випадки, коли після штучної вентиляції легень ваші пацієнти з Ковід-19 одужали?

– Багато людей вважає, що ШВЛ – це дорога в одному напрямку. На мій погляд, це перш за все шанс врятувати людину. Ми використовуємо всі шляхи, методи і засоби для цього. Якщо б не було цієї системи, тоді і смертність була б набагато вищою. У нас були пацієнти на ШВЛ, і одного хворого вдалось зняти із цієї системи. Це був перший в області пацієнт із підозрою на коронавірус. Його привезли з районної лікарні у вкрай тяжкому стані. Він два тижні перебував на апараті ШВЛ. Ми його неодноразово обстежували методом ПЛР на наявність Ковід-19, але всі результати були негативні. Через два тижні хворому стало легше, ми поступово вивели його з апарату ШВЛ та перевели на долікування в інший медзаклад. Зараз чоловік повністю одужав і виписався. На жаль, це був єдиний випадок одужання, решта – закінчилися летально.

З інформації, яку ви щодня оприлюднюєте у Фейсбуці, випливає, що навіть хворі у тяжкому стані, які перебувають в реанімації, очікують результатів ПЛР обстежень. Скільки днів ви лікуєте їх без діагнозу?

– Порівняно із початком епідемії, зараз ми доволі швидко отримуємо результати тестів ПЛР. Раніше матеріал відправляли до Києва. Результатів могли чекати тиждень, два, три. Тепер це від двох до трьох днів. Могло б бути і швидше, але зараз у лабораторій побільшало роботи. Звертається дуже багато пацієнтів, і часто ті, хто не має видимих ознак захворювання. Просто хочуть знати, що не хворіють. Важко їм пояснити, що здавати аналізи всім підряд не варто, що у здорових людей вірусу немає. Це занадто велике навантаження на лабораторії.

Звичайно, хотілося би мати результати аналізів наших пацієнтів вже на наступний день.

Якщо б діагноз був відомий одразу, лікування було б інше?

– Ковід-19 — хвороба, досі не вивчена і не досліджена. Іноді людина звертається із легким перебігом захворювання, а вже наступного дня її переводять в реанімацію і підключають до штучної вентиляції легень. Через день приходить результат ПРЛ. Були такі випадки, коли люди дуже швидко помирали, навіть, не перебуваючи до цього в реанімації. А бувало й навпаки, коли пацієнта вдавалось практично витягти з реанімації, його стан покращувався, а потім раптово наступало летальне завершення.

Буває, що діагноз Ковід-19 ставлять уже посмертно. Та насправді надання пацієнтам медичної допомоги не залежить від того, знаємо ми, що у них коронавірус, чи ні. Якогось специфічного лікування при Ковід-19 не існує. Використовуємо симптоматичне, патогенетичне лікування, ускладнення лікуються відповідно до протоколів. У стані середньої важкості, тяжкому і критичному, у дуже окремих випадках, коли є підтвердження коронавірусної інфекції і у пацієнта немає жодних протипоказів, можна застосовувати препарат «Плаквеніл». Його використовують для лікування іншої хвороби, але досвід Китаю, Італії та США показали, що можна застосовувати і у боротьбі з коронавірусом. Щоправда, наголошую, призначають його лише тим, у кого немає протипоказів, є підтвердження Ковіду-19 і отримано інформовану згоду пацієнта. Адже побічні дії від нього можуть, навпаки, дати ускладнення і випадок може закінчитись навіть летально.

Є якийсь кризовий період, після якого може погіршати?

– У кожному випадку це індивідуально. Якщо почалась хвороба, комусь гіршає на третій-четвертий день, комусь на п’ятий, а комусь і на другий. Тому в таких випадках в жодному разі не слід займатись самолікуванням.

Скільки хворих на Ковід-19 у вас видужало? Чи були серед них люди з хронічними супутніми хворобами?

– Ми виписали вже 46 людей. Були пацієнти різної вікової категорії. Зараз наймолодшому хворому 1,9 року, найстаршому – 90.

Супутні захворювання мали багато наших пацієнтів. Одного 54-річного чоловіка  привезла бригада швидкої медичної допомоги. Стан — надважкий, мав ще й хронічну хворобу. Одразу госпіталізували у відділення інтенсивної терапії. Двічі йому здійснювали забір на ПЛР, і обидва аналізи показали негативний результат. Але ми бачили, що клініка показує всі симптоми того, що пацієнт вражений коронавірусом. Лише, коли втретє обстежили пацієнта на ПЛР, прийшов позитивний результат. Чоловік до двох тижнів перебував у відділенні інтенсивної терапії, аж поки його стан не вдалось стабілізувати. Тоді перевели у звичайне відділення. Але на цьому його історія не закінчилася. Вірус у нього утримувався ще кілька тижнів, це постійно підтверджували ПЛР-аналізи. Лікувався понад місяць. На щастя, згодом таки надійшов негативний результат.

Наявність супутніх захворювань – це ще не вирок за коронавірусної інфекції. Але тут слід бути обережним, важкості захворювання сприяє і вік пацієнтів, слабкий імунітет, а ще термін, коли вони звертаються по допомогу.

В чому особливість протікання Ковід19, порівняно з іншими вірусними хворобами?

– Найбільша небезпека цієї хвороби в тому, що вона не вивчена. Ми не маємо якогось конкретного методу лікування, не маємо вакцини. Бачимо, що вона здебільшого вражає старших людей, але маємо і випадки, коли помирають зовсім молоді та здорові люди. У Винниківському госпіталі був такий випадок, коли помер 44-річний чоловік без супутніх захворювань, і це сталося дуже раптово.

Бачимо, що ця хвороба швидко і бурхливо розвивається. Спостерігаємо зміни не тільки в легенях, але й практично в усіх органах. Іноді ці процеси незворотні та призводять до летального випадку. Ця хвороба наскільки виглядає безпечною, настільки вона підступна і небезпечна.

Говорять, що 81% людей можуть перехворіти нею і перенести у легкій формі. Але водночас тут не можливо стверджувати, що той, хто не має ніяких супутніх захворювань, молодий віком, може її легко перенести.

Особисто для вас коронавірус став викликом? Довелося вчитися чогось нового?

– Насправді всього. Починаючи з першого пацієнта. Ми всі вчилися по-новому, бо раніше ніхто із нас з таким ніколи не стикався. Пацієнти також зараз в інших умовах, ніколи до цього часу вони не були настільки ізольованими. Тепер їм дозволяється виходити лише в туалет і по їжу в коридор. Спочатку виникало багато медичних і немедичних питань. Перші три-чотири тижні були найважчими.

Та й тепер роботи не поменшало. Пацієнтів, навпаки, стало більше. Спаду поки не бачимо, але якось вже вдалось умовно адаптуватися.

Піку ще чекаєте? Чи нам таки вдалось його уникнути?

– Важко щось передбачити. Наприклад, у неділю було виявлено невелику кількість хворих, а вже сьогодні удвічі більше. Далі поступають пацієнти, багато із них важкі, потребують значного догляду та зусиль, аби їхній стан стабілізувався і вони одужали. Досі у нас кількість тих, хто одужує, менша, ніж тих, хто поступає. Не можемо передбачити й того, що буде завтра. Поки що про спад захворюваності ми зовсім не можемо говорити. Його ще точно немає.

В Україні може повторитися сценарій Італії?

– Думаю, був би можливим, якби не було таких масштабних і своєчасних заходів карантину. Це якраз і допомогло врятувати Україну.

На літо варто очікувати послаблення коронавірусу?

– Багато є таких думок, але поки не бачимо якогось серйозного обґрунтування. У багатьох країнах світу, де клімат досить жаркий, люди теж хворіють на коронавірус. Тому однозначно не скажеш. Щодо сезонності цієї хвороби, то теж нема єдиної думки. Якщо й справді вірус сезонний, то хвороба незабаром повинна призупинитись, а вже на осінь і зиму чекатимемо нового спалаху. Можливо, до того часу вже з’явиться вакцина.

Зараз наше завдання – відтягнути пік хвороби. Вірус ніде не дінеться, кожен матиме шанс з ним стикнутися, нікуди від нього не втечеш. Але зараз у вірусу треба виграти час, щоб не було скупчення пацієнтів, переповнень у лікарнях та щоб вдалось якомога більше життів врятувати.

Хворі, які лікуються у вашій лікарні, витрачають власні кошти на медикаменти?

– Всі пацієнти лікуються у нас безкоштовно, не платять також за перебування в палаті, харчування.

А ті, хто на амбулаторному лікуванні?

– У них легкі форми захворювання. Симптоматичне лікування зазвичай зводиться до таких препаратів, як жарознижувальні, що містять парацетамол. Ці медикаменти є у кожного вдома. Ще їм рекомендують рясне пиття, дотримання самоізоляції, правил особистої гігієни і сангіг-вимог.

Через 4-5 днів після отримання першого позитивного результату або при зникненні симптомів хвороби такі пацієнти здають повторно ПЛР-аналіз. І якщо він двічі негативний, тоді вважається, що пацієнт одужав. У випадку погіршення стану хворих одразу госпіталізують. У нас були такі випадки, коли хворі лікувались вдома, але їм раптово ставало гірше, підвищувалась температура тіла, з’являлись інші симптоми і їх привозили в лікарню.

Наскільки ліжок розрахована ваша лікарня?

– 410 ліжок. Кожного хворого з підозрою на коронавірус розміщуємо переважно в окремій палаті. Ті, в кого діагноз підтвердили, перебувають в іншому корпусі – по двоє, троє у палаті.

У Винниках лікарня розрахована на 700 ліжок, а зараз там перебуває лише 14 пацієнтів. Чи раціонально було вивільняти таку велику лікарню?

– Річ у тім, що ми досі не знаємо, як поведе себе хвороба найближчим часом. Вже завтра можемо мати 200-300 нових випадків з підозрою. Куди розмістимо людей? Треба бути готовими.

Багато медзакладів жаліється через незабезпеченість. Чого бракує вам?

– Ми мали певний запас засобів індивідуального захисту, позаяк постійно працюємо з різними збудниками інфекційних хвороб. Зараз використовуємо більше засобів індивідуального захисту, тому потребуємо постійного поповнення. У перші дні, коли почали приймати пацієнтів, виник певний ажіотаж. Засоби захисту було важко купити навіть за наявності у закладах охорони здоров’я коштів. Виробники у свою чергу піднімали ціни. Виникала схожа ситуація, як і тоді, коли розпочалась війна. Тоді теж виробники робили неякісний спецодяг для військових, кожен, хто мав можливість, шив і продавав бронежилети. В той час суттєво помогли благодійники і волонтери. І зараз в перші тижні теж. Наразі наша лікарня забезпечена необхідним. При повній відсутності поповнення запасів місяць-півтора протримаємось, але все залежить від кількості пацієнтів.

  • 0
  • 15739
Схожі інтерв'ю