«Маємо близько 29–30,5 млн людей»: Василь Воскобойник про демографію, міграцію і майбутнє України

Скільки українців сьогодні живе в країні, чи реально повернути людей з-за кордону і як Україні подолати кадровий дефіцит. Про це в інтерв’ю Помануфактуримо розповів експерт з питань демографії Василь Воскобойник.

Станом на сьогодні на території, підконтрольній українському уряду, проживає приблизно 29–30,5 мільйона людей. Така різниця пояснюється відсутністю точних даних, адже останній перепис населення проводився ще у 2001 році. Тому наразі ми оперуємо лише оцінками. Я сподіваюся, що через 2–3 роки після завершення війни вдасться провести повноцінний перепис і отримати точну цифру.

До завершення війни говорити про припинення виїзду українців не треба. Люди виїжджають через небезпеку, через невизначеність майбутнього. Наприклад, під час атак на енергетичну інфраструктуру взимку багато хто змушений був залишати свої домівки. За даними Національного банку, лише у 2025 році з України виїхало близько 500 тисяч людей. І подібні процеси можуть повторюватися, особливо напередодні зими, коли родини ухвалюють рішення щодо безпеки дітей.

Маємо парадоксальну ситуацію. Близько 75% бізнесу скаржаться на нестачу працівників, тоді як приблизно 11% працездатного населення є безробітними. Це 1,5–1,8 мільйона людей. Проблема в тому, що кваліфікації не відповідають потребам ринку. Потрібні робітничі спеціальності, це будівельники, водії, слюсарі, а натомість є надлишок юристів, менеджерів та економістів.

Держава і бізнес намагаються реагувати. Зокрема, діють програми перекваліфікації через центри зайнятості, де люди можуть безкоштовно отримати нову професію за 2–3 місяці. Також бізнес пропонує навчання безпосередньо на робочому місці. Але навіть попри це дефіцит кадрів зберігатиметься і після війни.

Так, але це має бути допоміжний інструмент. Мігранти не закриють повністю дефіцит, але можуть частково його компенсувати. Водночас варто розуміти, що Україна конкуруватиме за цих працівників з країнами Європи, де умови кращі.

Тут є певна суперечність. Українці хочуть, щоб їх приймали в Європі, але не завжди готові приймати іноземців у себе. Водночас слід розуміти, що без цього повністю закрити кадровий дефіцит буде складно. Але масового напливу очікувати не варто, Україна не є настільки привабливою для трудових мігрантів, як країни ЄС.

Ні, це поширений міф. Люди з інших країн не можуть просто через Україну потрапити до ЄС без відповідних віз. Якщо вони мають можливість працювати в Європі, то одразу туди й поїдуть.

Є три ключові фактори: безпека, житло і робота. Після завершення війни саме безпека залишатиметься головною умовою. Далі житло, адже багато людей втратили свої домівки. І третє – рівень зарплат та соціальної інфраструктури. Люди порівнюватимуть умови в Україні з тим, що мають у Європі.

Так, вже зараз спостерігається тенденція до скорочення соціальної підтримки. Європа переходить від моделі допомоги до моделі працевлаштування. Ті, хто працює, залишаться, інші будуть змушені або знайти роботу, або повернутися.

За оцінками Міністерства економіки, для стабільного зростання потрібно близько 4,5 мільйона додаткових працівників. За оцінками міжнародних організацій до 8 мільйонів. І це при тому, що населення щороку скорочується на 250–300 тисяч осіб.

Насамперед всередині країни. Це залучення жінок у нові професії, людей старшого віку, людей з інвалідністю, перекваліфікація, автоматизація виробництва. Далі створення умов для повернення українців. І лише потім контрольоване залучення мігрантів.