«путін маніпулює фактами: у Покровську немає оточення, але ситуація критична» — військовий аналітик Василь Пехньо

Цього тижня Покровськ опинився у центрі війни. Росіяни сконцентрували величезні сили й намагаються прорвати українську оборону. Попри тиск, наші військові втримують місто, а командування ухвалює оперативні рішення щодо стабілізації ситуації. Водночас Кремль розганяє фейки про «оточення» Покровська та «заяви» про припинення вогню.

Про реальний стан справ на фронті, тактику ворога, помилки українського командування та роль інформаційних вкидів ми в етері “Фокус тижня” поговорили з військовим аналітиком і журналістом Василем Пехньом.

Це класична маніпуляція. путін бреше, коли каже, що українські війська нібито перебувають в оточенні. Так, ситуація навколо Покровська надзвичайно складна, але це не означає, що місто заблоковане. Якщо подивитись на карту, видно: важкі бої тривають у районах Лисівки, Сухого Яру, Новопавлівки — це південний схід Покровсько-Мирноградської агломерації. Там справді є окремі ділянки, де наші підрозділи мають ускладнений вихід або навіть частково відрізані. Але це не «котел». Це локальні проблеми з логістикою, а не загальне оточення.

Якщо раніше росіяни намагалися оточувати міста «клешнями» або механізованими колонами — як це було в Авдіївці, — то тепер діють інакше. Вони застосовують тактику інфільтрації: дрібні групи піхоти просочуються у міську забудову, уникаючи боїв із нашими підрозділами, просто щоб просунутися якомога далі. Такий хаотичний рух створює ефект «розмитого фронту» — важко зрозуміти, де ворог, які напрямки заміновані, де засідки чи оператори дронів. Це хаотизація оборони, і саме цього вони домагаються.

До дестабілізації управління. Коли лінія фронту розмивається, командири не мають повної картини — це знижує ефективність оборони. Зараз наші війська проводять стабілізаційні дії, щоб погасити цю «пожежу». Але оцінювати результати зарано. Однозначно можна сказати одне: хаос — це головна зброя ворога на Покровському напрямку.

Головком ЗСУ Олександр Сирський чітко заявив, що місто не заблоковане, але командири мають відповідати за свої рішення. І це правильно. Зараз головне — стабілізувати логістику, налагодити евакуацію, забезпечити оборону по ключових маршрутах. Також важливо, щоб на нижчих рівнях командування була реальна оцінка ситуації, а не паперові звіти. Є інформація, що ворог зумів просунутись у місто саме через помилки та неправдиві донесення однієї з бригад.

Це чисте ІПСО (інформаційно-психологічна операція). По-перше, він може справді не розуміти реальної ситуації, бо йому знизу подають брехливі донесення. По-друге, це елемент деморалізації українців: він робить такі заяви на тлі обстрілів енергетики, перед холодним сезоном, намагаючись створити відчуття безнадії. Паралельно озвучує фантастичні історії про «нові ракети», «Буревісники» чи «Посейдони». Це частина кампанії, щоб психологічно тиснути на суспільство.

У Куп’янську ситуація прямо протилежна тій, про яку говорить путін. Росіяни мають проблеми з логістикою через річку Оскіл — це їхня ахіллесова п’ята. Наші війська намагаються відрізати їхні маршрути постачання. Теоретично можна говорити про перспективу часткового оточення саме російських підрозділів, але це складна операція. У будь-якому разі заяви про «українські війська в оточенні» — абсурд.

Загалом — так, це достовірний орієнтир. Якщо кілька тижнів поспіль на карті не видно просування ворога — це ознака стабілізації. Але треба розуміти: сучасний фронт уже не схожий на той, що був у 2022 році. Лінії зіткнення стали «сірими», бо дрони фактично розмили поняття нуля. Бої ведуться у 15–20-кілометрових зонах, і карти не завжди можуть це точно відобразити.

Логістика. І для нас, і для ворога. FPV-дрони змінюють усе — вони створюють «kill-зони», які паралізують рух. Через це важко доставляти боєприпаси, вивозити поранених. На відео з Покровська видно, як бійці морської піхоти евакуюють побратимів під постійним наглядом ворожих дронів. Це реальність цієї війни.