регіональні новини
Написати нам
15 Березень, 21:04
Святослав Сірий: «Акції будуть доти, доки не покарають останнього злодія з оборонки»

Віра Потічна

На завтра в Києві запланована масштабна акція протесту Національного корпусу та Національних дружин. Хлопці, які входять до політичного та громадського формуваня, вже вкотре вимагатимуть у Президента, аби покарав фігурантів нашумілої справи щодо розкрадання у Збройних силах України. Хто такий Національний корпус, чого добиваються дружинники та який вихід з ситуації вони бачать, LMN розповів начальник штабу Національного корпусу Львівщини Святослав Сірий.

Зустрічаємось із Святославом у середу в редакції видання. Чоловік приходить чітко на домовлений час.

«Не маю звички запізнюватись, – каже. – До того ж зараз, коли країну захлинає від безладу, маємо дуже багато справ. Доводиться все чітко розплановувати».

Говорять, що саме Національний корпус якраз і творить останнім часом хаос в державі.

  • Так говорять якраз ті, хто має відношення до справ, за які ми вимагаємо покарання. Коли в ЗМІ були оприлюднені матеріали щодо розкрадання в оборонній сфері з найближчого оточення президента, це зачепило не лише нас, а й усе здорово мисляче суспільство. З перших днів Національний корпус, Національні дружини їздили до маєтку Свинарчука. Чесно скажу – це друге Межигір’я. Це просто велетенський замок в Козині. І це за часів нової влади, коли в нас війна. Коли волонтери і прості люди з останнього жертвують на армію, хтось наживається і розкошує. До речі, це ніде не засвідчено, але Гладковський-молодший є похресником Порошенка.

Понад усе хочемо, щоб притягнути до відповідальності всіх тих, хто причетний до схеми розкрадань. Щоб винних затримали, посадили за грати. Щоб велось належне розслідування. Та нічого не робиться по факту. Притягнуті до відповідальності якісь пішаки із заводів, яких повипускали під шалені застави. Тому ми й приїхали на Майдан. А потім пішли під апарат Президента. Хотіли почути відповідь, коли сядуть винні у розкраданнях Свинарчуки, Рогоза, Жуков, Букін. В нашому складі було більше 6 тисяч осіб. Це і члени Національного корпусу, Національні дружини, ветерани полку «Азов», ветерани війни на Сході. З незрозумілих причин біля адміністрації президента ми стикнулися з кордоном охоронців. Спочатку їх було кілька сотень, потім тисячі. З них ніхто не міг пояснити, чому перегодили вулиці в Києві. Чому не пропускають народного депутата, помічників. Не могли надати навіть людину, з якому можна було конструктивно говорити.

Ви анонсували свою акцію? Чому відбулась сутичка?

Звичайно, за тиждень анонсували її. Розказували про свої вимоги. Про це знали і правоохоронці, бо нас вели від Львова дорогою до самого Києва. На майдані ми все озвучили –  і вимоги, і чого хочемо добитись – реакції ніякої. Якщо 6 тисяч людей приходить задати питання, то на нього мають бути відповіді. Народ вибрав президента і прийшов з нього спитати. Тому й відбулась сутичка, бо ми таки спробували пройти. Намагалися адекватно пояснити, що маємо на це всі підстави. Не мали наміру битися з правоохоронцями.

Мали інформацію, що Президент того дня їде в Черкаси. Тим складом і рушили за ним. 150 кілометрів дороги наших 15 автобусів та легкові машини, правоохоронці зупиняли безпідставно 12 разів. В Черкасах Президента попередили, що ми йдемо до нього на розмову. Але коли хлопці наші почали підходити, знову почалася сутичка з поліцією.

 Які вимоги мали до Президента?

Взяти і посадити винних. Все! Він президент, який має мати чітку позицію. Але ні, Порошенко в цій справі відмовчується. Чому? Має кого покривати, зацікавлений, аби розкрадання продовжувались?

На нас почалася інформаційна атака. Національний корпус називали провокаторами, найманцями, агентами кремля і так далі. У нас чомусь завжди так: хто неугодний, пливе проти течії – одразу друзі Путіна. Це неправда. У наших рядах – учасники війни на Сході. Якщо б вони хотіли, переворот був би вже давно.

Ви пробували в письмовій формі достукатись до Президента?

Звичайно, направляли листи, звернення. Але ніхто на них не реагує. Схоже, Президент пішов на принцип: «я на Олімпі і мені ніхто вказувати, що робити, не буде». Закінчилось віче. В неділю зранку 7 членів «Азову» затримують. Кого де. Кого вдома, кому розбили вікно, кого витягли з машини. Без підозр, без свідків, без документів, обшуки вдома у людей проводять. Ламають двері, без понятих. Суд відбувся у вівторок. Хлопцям інкримінують стандартно – хуліганство, супротив і нанесення тілесних ушкоджень працівникам поліції. Найполітичніша стаття – організація масових заворушень.

Скільки людей із Львівщини їздило на підтримку Національного корпусу до Києва?

250 людей. Серед наших учасників і ветерани, і небайдужі громадяни. В нас були бабці по 70 років, які з нами їздять постійно. В нас є молоді дівчата, які підтримують нас.

Які шляхи ви пропонуєте, як вирішити питання з розкраданням в оборонці?

Із рубанням рук з нашим законодавством Президент явно перегнув. Але шкода, що ми не живемо в той час, коли за розкрадання армії карали смертю. Зараз, за законом, це має бути тюрма. Посадити всіх винних. Починаючи від найвищих чинів і до низу. З конфіскацією всього майна на користь армії. А дальше вивчати, хто їм помагав. Повірте, якщо би цих пару людей сіли,  кожен, хто брав участь у схемі, зачухав би голову.

Вам відомі ще якісь факти, окрім цього резонансного розслідування, щодо розкрадань в армії?

Річ у тім, що армію розкрадати не переставали з 1991 року. Зараз ми просто в тій фазі, коли почалось найбільше вливань коштів в армію – 5 % ВВП йде на оборону. Це шалені гроші. В жодній країні світу немає таких вкидань в оборонку з бюджету у відсотковому відношенню з ВВП.

Це погано?

Не погано. Особливо у час війни. Але ці гроші повинні доходити до місця призначення. Якщо би всі ці кошти надходили, над нами би літали Ф-35 літаки, яких навіть в Франції немає.

Андрій Білецький (очолює партію «Національний корпус», – LMN ), будучи засновником полку «Азов» та командиром, передав Матіосу (головний військовий прокурор України, – LMN) матеріали по розкраданню НГУ та ЗСУ. Починаючи від закупівлі туалетного паперу, ручок, закінчуючи військовою технікою, де мінімальний відкат становив 30%. Були передані всі документи і матеріали по цьому. У результаті хто наказаний? Ніхто.  Вивчають.

Справ було за цих 5 років багато. Десь 50 мільйонів, десь 10, десь мільйон вкрали – це шалені гроші, якщо задуматись. Про ці справи наче на початках говорили, але потім їх закривали. Не хочемо, щоб справа зі Свинарчуками зараз так само згасла.

Яким ви бачите майбутнє держави після виборів?

Найбільше турбує, що в демократичній країні у виборчому бюлетені немає пункту – проти всіх. Нас заставляють за когось голосувати. Зараз не бачимо жодного із кандидатів, якого б можна було підтримувати. Це не вибори – це фарс.

Нас цікавить справедливість, яка повинна прийти. А з представлених висуванців, в кого їй шукати? Нацкорпус багато звинувачують, що граємо на чиюсь руку, домовляємось. Це неправда. Ми боремось за свою державу. Будемо присутні на виборах, аби не було якихось вкидів, і щоб захистити вибір громадян.

Не голосувати – це ж не вихід, все й надалі залишиться на своїх місцях.

А як воно зміниться? Прийде інший чи той самий, не бачу різниці. В нас зараз стоїть конкретне завдання створити фракцію в парламенті. І ми будемо рухатись далі. Зараз голосувати за когось з кандидатів – це легітимізувати їхню діяльність.

На вас вішають різні кліше –  «пси Авакова», друзі Тимошенко…

Це видумки тих, хто хоче нас дискредитувати. Нас травлять Аваковим, а його ж підопічні нас затримують. В нас постійні сутички з поліцією, шиють справи. По багатьох ведеться слідство.

Будете іще влаштовувати акції у Києві?

Так, є анонсований захід, але він без партійної символіки. Це акція вільних громадян України. Ми будемо тиснути. Наразі не готовий розказати, якими методами. Поки вимоги не будуть виконані, ми не відступимо, чого би нам це не коштувало. Збиратимемось кожної суботи. Щораз акція буде масштабніша і потужніша.

За яких умов можна закінчити війну?

До влади має прийти людина з військовим досвідом. Яка знає, як вести боротьбу далі і успішно завершити її. Що заважає закінчити війну за хорвацьким сценарієм? В 90-роках в Хорватії була схожа ситуація, як зараз в Україні. Там почала утворюватись «сіра зона». Вся Європа тоді вищала. Хорвати відвоювали свою територію. Зараз вони в Євросоюзі, культура їхня процвітає. В 90-х роках там всі розмовляли російською, зараз своєю мовою. Що нам заважає зробити те саме? Ми духовніші і сильніші в десятки разів.

  • 0
  • 1159

Схожі інтерв'ю