регіональні новини
Написати нам
24 Лютий, 18:06

Віктор Шевчук: «Завершення виборчої кампанії позначиться девальвацією гривні»

Юлія Швидко

Відомий український економіст Віктор Шевчук дав LMN оцінку економічного та політичного життя в Україні, зокрема на Львівщині, і поділився своїми прогнозами на майбутнє держави.

За шкільною системою оцінювання який бал можна поставити економіці в Україні? Що потрібно змінювати?

-Все залежить від обраних критеріїв. Якщо за 12 балів прийняти економіку США, то Польща матиме десь 5-6 балів, а Україна – не більше 4-х. Зміни, які нам потрібні, можна поділити на стратегічні та негайні.

Стратегічно необхідно досягнути профіциту бюджету – не нижче 1% від ВВП. Це можна зробити за рахунок детінізації економіки. Зміцнення обмінного курсу до 20-22 гривні за долар обмежить трудову міграцію і здешевить технологічний імпорт. Також потрібно створити сучасну харчову промисловість, не «Рошеном» єдиним, та залучити 2-3 компанії-світових лідерів у авто- чи машинобудування. Не обійдемося без будівництва сучасної мережі автошляхів та серйозного оподаткування об’єктів нерухомості та предметів розкоші.

Негайно, тобто за декілька місяців, можна показово покарати «діамантових» прокурорів, оперативно завершити справи по Насірову, Розенблату чи «30 вкрадених мільярдах» Януковича, перевірити джерела походження задекларованої готівки декількома депутатами Верховної Ради. Олег Ляшко – перший у списку. Негайно треба оголосити поетапне – до 3 років – скасування усіх без винятку субсидій та провести перереєстрацію усіх інвалідів. Добре було б скасувати безплатний проїзд для пенсіонерів у громадському транспорті. Митниці слід передати в управління одній з міжнародних компаній. Для підвищення якості робочої сили необхідно запровадити військову службу для всіх без винятку чоловіків від 18 до 27 років, як в Ізраїлі чи Південній Кореї.

Як вплинуть вибори на економічну ситуацію у країні? На Львівщині?

-Особливого впливу не передбачаю, хіба що чергова коаліціада перешкодить вчасному прийняттю бюджету на 2020 рік. Влітку можна сподіватися на серйозне зниження облікової ставки НБУ – до 13-14% річних. До кінця року передбачувано зростуть доходи агітаторів і «штабістів». Це особливо відчується на Львівщині, де політикою цікавляться набагато більше, ніж в інших регіонах. Наспіх відремонтують чимало об’єктів соціальної інфраструктури. Сміттєпереробний завод як не будували, так і не будуватимуть. Ближче до осені можна сподіватися на початок будови концесійної автостради «Львів-Краковець».

Що буде з валютою після виборів? Які краще робити заощадження – долари, євро чи тримати у гривнях?

-Завершення виборчої кампанії позначиться девальвацією гривні на 5-10% – не більше, адже інакше стане проблематично обслуговувати зовнішній борг. Переможці виборів намагатимуться відразу ж отримати необхідні фінансові «бонуси», а переможені – інтенсивно виводити власні кошти за кордон. В обох випадках попит на іноземну валюту лише зростатиме.

Яким банкам варто довіряти?

-З іноземним капіталом. Не варто покладатися на банки, що перебувають в орбіті будь-яких політичних постатей. Свій перший банківський рахунок я відкрив ще у далекому 1995 році. По сьогодні зберігаю «плахту», де вручну записувався рух коштів на поточному рахунку. Не панікував ні восени 2004 року, ні навесні 2009 року. Гроші «відлежалися» належним чином, потім запрацювали на скромному об’єкті нерухомості.

404674_1_w_300

Що буде із цінами на нерухомість? Це вдале капіталовкладення?

–  На сьогодні в Україні середня річна зарплата – приблизно 4 тисячі доларів. Щоб купити однокімнатну квартиру, треба відкласти 5-8 річних зарплат. Квадратний метр середньої квартири площею 50 квадратних метрів коштує від 400 до 640 доларів. У таких містах, як Львів, житла побудовано забагато, тому його подорожчання сподіватися не варто. Натомість слід очікувати значного зростання вартості житлово-комунальних платежів, яке змусить позбуватися зайвої житлової площі.

Житло ніде і ніколи не було вдалим капіталовкладенням. Навпаки, у багатьох країнах ставало найпростішим способом знищення «капіталу бідняків». Подібно до фінансових пірамід, виграш отримують лише ті, хто зіграв першим. Всі решта програють.

Чи варто гроші вкладати в землю? Якщо знімуть мораторій на землю, в що перетвориться область?

-У хаотичне нагромадження Едем-резортів з численною охороною та мисливськими господарствамидля обслуги «еліти». Між ними зустрічатимуться непоодинокі поля, які оброблятимуть переважно уродженці Піднебесної – там знають справжню ціну землі. Де в такому разі опиняться львів’яни? Хтось у Польщі, хтось в Італії, а більшість – у домах для перестарілих. До таких висновків схиляє досвід як «відчуження» ділянок під гірські курорти, так і попередньої приватизації промислових підприємств у Львові та районних центрах.

З іншого боку, теж ненормально, коли формальний власник земельного паю відправив дружину до Італії, сина з невісткою – до Польщі, а сам сидить у сільському барі. І кляне державу, що не забезпечила роботою. А на полях господарюють холдинги, яким цей формальний власник лише перешкода для вирощування монокультури та безконтрольного використання сучасних агротехнологій. Звичайно, землю продавати треба, але спочатку запровадити низку регуляторів, які неважко помітити у Німеччині, Франції чи навіть сусідній Польщі. Необхідний податок на землю, який відразу відсіче від власності всіх тих, хто паразитує на паях.

Потенційний власник повинен показати диплом про аграрну освіту, набір необхідної сільськогосподарської техніки, якою особисто оброблятиме землю, та дім, у якому проживатиме. Потрібні вимоги щодо дотримання сівозмін та кількості великої рогатої худоби на 100 гектарів.

Хочеш землю – готуйся до утримання молочного стада, вивчення агрономічної літератури, сплати податків.

Важливо, щоб «ефективними власниками» не ставали вчорашні поліцейські, працівники прокуратури та професійні політики усіх щаблів. Інакше ефект від купівлі-продажу земельних ділянок та «скаженого» фермерства нічим не відрізнятиметься від приватизації ЛАЗу, «Мікроприладу», «Автонавантажувача».

 

Що на Львівщині відлякує інвесторів? Як нашій області стати інвестиційно цікавою та привабливою?

-Найперше, відлякують автотраси «Львів-Краківець» та «Львів-Шегині», які не розраховані на сучасні транспортні потоки і перетинають населені пункти. По-друге, не менший ефект створюють пропозиції від місцевої влади «взятиучасть у розвитку соціальної сфери». Дай гроші на дитячий футбол, допоможи у будівництві дитячих майданчиків, придбай іграшки для різдвяної ялинки. По-третє, наші чиновники звично очікують у власних кабінетах на «цікаві» пропозиції від серйозних інвесторів, тоді як китайські мери міст по дві-три години щоденно витрачають на телефонні дзвінки до керівників компаній зі світовим іменем. По-четверте, немалий перестрах створюють фрази очільників усіх рівнів на зразок «треба обговорити з нашою фракцією» або «я не проти, але в комітеті різні думки». І найголовніше: стає моторошно від браку бажаючих працювати, які водночас звідкись мають гроші на випивку та закуску.

Як нам боротися з тіньовою економікою? На Львівщині зокрема?

-Лише запровадженням безготівкових розрахунків та арештами керівників великих підприємств. Наприклад, навіщо будівельній фірмі декілька сотень тисяч готівки щоденно? Невже цеглу і бетон так купують? Тим паче дивує висока потреба у готівці однієї зі знаних ІТ-фірм. Кому як не носіям високих технологій показувати приклад у відмові від хрусту банкнот. Ще один простий спосіб на детінізацію: у кожному ошатному будиночку повинна бути папочка з рахунками за виконані роботи. За лічені місяці детінізуються всі – від вкрай «зубожілих» працівників правоохоронних органів до хронічно «недофінансованих» лікарів з поважаних львівських династій.

Львівські програмісти втікають у Польщу. Що буде з областю, коли вони усі покинуть наший регіон?

-Є підозра, що багато програмістів по сьогодні працюють «в тіні», прикриваючись фрілансом та іншими «трюками». Після переїзду до Вроцлава чи Кракова вчорашні українські фрілансери та ФОПери відразу ж стають законопослушними легальними працівниками, які платять до 30% заробленого у вигляді податків. І писок хлопці стулений тримають, як то кажуть, хоча у Львові не замовкали про «шалені податки».

У Львові водіїв на автобуси не можуть знайти – платять по тисячі гривень в день, а вони не хочуть, бо їдуть закордон. Чому? Коли уже закінчиться заробітчанство?

-Заробітчанство закінчиться, коли припиняться житлові субсидії, буде проведено інвентаризацію всіх липових інвалідів, зникне можливість отримання пенсії без трудового стажу та кошти проживання в Україні зростуть до рівня країн-акцепторів міграційних потоків. Приміром, для постійного проживання у Польщі 2000 злотих на місяць – це майже ніщо навіть для особи, яка має власне житло, а в Україні – цього цілком достатньо для достатньо комфортного проживання на селі.

Проблему з водіями автобусів вирішувати треба іншими способами. Якщо забрати безплатний проїзд у пенсіонерів, половина автобусів у Львові стануть зайвими. І водіїв місто не потребуватиме стільки.

Заробітчанство має ще один вимір – ментальний. Замість «коли закінчиться заробітчанство», можна запитати «коли роми перейдуть до осілого способу життя».

Що думаєте про реформи, які провела нинішня влада? Чи доцільні сімейні лікарі, укрупнення лікарень, закриття стаціонарів в невеликих містечках – колись же вони були потрібні?

-Якраз у медичній сфері зроблено чи не найбільше. Ініційовано дієву спробу відокремити зерно від полови, а шалений вереск різноманітних «комітетів» та «асоціацій» під акомпанемент «радикальних» судових рішень – це додаткове свідчення, що все робиться вірно.

Зі зароблених лікарем грошей повинні сплачуватися податки – це однозначно. Стаціонари в невеликих містечках чимось нагадують відомий китайський експеримент з виплавкою сталі на сільських подвір’ях. Завершилося тим, що не стало ні сталі, ні рису. Всі ці стаціонари були потрібні за відсутності транспортного сполучення – кіньми їздили,та підготовки до обміну ядерними ударами, а на сьогодні втратили економічний сенс.

Яким буде для львів’ян 2019 рік? Чого чекати у 2020-му?

-Радикальних змін не буде. Може з’явитися лижна траса у Винниках або виникнути черговий сміттєвий конфлікт. Поговорюють, що влітку на «Фуджікуру» завезуть 500 індусів. Мер до Києва переїжджає. Може, з Києва хтось переїде у зворотному напрямі. Якщо Уляну Супрун таки звільнять, то з’явиться шанс запросити до Львова. Вона зможе і сміттєпереробний завод побудувати і центр міста звільнити від будь-якого транспорту.

Чи було би легше життя, якби не було війни у країні?

-Якби не війна, було б ще гірше – і вже надовго. Треба було б щорічно 5-6 мільярдів доларів далі витрачати на дотації для шахтарів, на виборах замість параду коміків та чергових колекціонерів шапок був би «єдиний і узгоджений» з донбасько-кримською пропискою, а замість Польщі та Італії надміру політизованим львів’янам довелося б вивчати карту Сибіру. А так є шанс на економічний розвиток, хоча не треба мати ілюзій ‒ без зовнішнього управління нічого не вийде. Навіть у Львові.

Фото: Gazeta.ua

  • 0
  • 3523
Схожі інтерв'ю