Владика Епіфаній: «Російська церква нам не матір, а мачуха»

Вчора вперше до Львова завітав предстоятель Православної Церкви України Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній. Візит тривав два дні. Зі собою Митрополит привіз чудотворну ікону Богородиці «Кікська». Вона знаходиться у кафедральному соборі Успіння Пресвятої Богородиці на вул. Руській.

Сьогодні Владика Епіфаній на прес-сніданку у «Копальні кави» на площі Ринок зустрівся з місцевими журналістами. Більше 40 представників ЗМІ прийшли до Митрополита на розмову.

-Ми є незалежною Автокефальною Православною Церквою, але в статусі митрополії. 15 грудня Українська церква Київського патріархату, Українська Автокефальна Церква та частково Українська православна церква Московського патріархату об’єдналися і утворили єдину Помісну Церкву. Але без патріархату. Така була умова Вселенського патріарха Варфоломія. Аби отримати цей поважний статус, нам потрібне визнання інших помісних церков.

Але це в жодному випадку не принижує нашої честі та гідності. Адже є багато таких церков, наприклад, Кіпрська.

Надалі, якщо нам вдасться об’єднати всіх православних християн в Україні, то отримаємо статут патріархату. Але це тільки почесне визнання. Зараз у правах усі церкви є рівними – чи то Українська, чи Румунська, чи Болгарська, які є в статусі патріархату. Це не впливає на прийняття нами самостійних рішень без втручання інших релігійних центрів.

-Намагаємося мати братні стосунки зі всіма, у тому числі й з Польською Православною Церквою. Тому віримо, що з часом думки її представників зміняться. Ми наведемо контакт. Бо спочатку бачили різке несприйняття з боку Польської Православної Церкви. Тепер Польський Митрополит Савва говорить, що наша церква має право на існування, але він має певні зауваження. Не визнає нашої автокефалії. Це все питання часу.

-Відчуваємо тотальний супротив з боку Російської Православної Церкви. Російська держава церкві дала вказівку – не допустити автокефалії Української церкви. Вона надіялася на свій вплив на інші помісні церкви. Але, не справившись зі завданням, намагається внести розкол. Частина помісних церков підтримує Російську, частина – Вселенського Патріарха. Але розколу не буде. Думка на нашу користь збільшується. З часом майже не залишиться церков, які нас не визнають. Останньою буде Російська Православна Церква, яка, на жаль, не визнає ніколи, що ми відриваємося від неї, як від матері. Але Російська церква нам не матір, це мачуха. І тільки тепер вдалося відновити історичну справедливість.

-Є намагання розподілу українських православних вірян. Москва не може змиритися з прийняттям нами Томосу. Під час подій на Сході Путін побачив, що нас фізично задавити неможливо, тому намагається розділити зі середини.

Ці вибори є досить складними, таких в Україні ще не було. Але вважаємо, що не потрібно вести таку ворожу кампанію – суспільство ділити навпіл та звинувачувати у чомусь. Кампанія має бути чистою, у дусі любові.

Приймаємо усіх парафіян, не залежно якого кандидата підтримують. Церква не має права вказувати. Лише закликаємо бути пильними та розуміти громадянський обов’язок – прийти на вибори та проголосувати за совістю. Ми ж обираємо людину, яка відповідатиме за життя держави на наступних 5 років. Або це буде шлях, який розпочався після Революції Гідності, або ж курс зміниться. Та в будь-якому разі будемо розбудовувати та розвивати Українську Помісну Церкву.

-Ми відкриті до усіх представників Православної Церкви Московського патріархату. Звертаємося до них, але не отримуємо відповідей. Усіх запрошували на Об’єднавчий Собор 15 грудня, та вони відмовилися.

На Заході України до нас приєдналися більше 2000 парафій. На Сході Україні – ситуація складніша. Але хочемо, щоби перехід був мирним, добровільним, без примусу. Дорікають, що держава втручається. Ні, вона лише забезпечує порядок. Буває, з’являється інформація, що ми захоплюємо храми Московського патріархату. Це неправда. Якщо громада хоче перейти до Української Помісної Церкви, ми забезпечуємо їй таке право. Люди збираються у храмі, який збудували за свої гроші. Але інформацію перекручують і з’являються фейкові новини. Ми вже звикли. З початку агресії на Сході України не один раз зустрічалися з неправдою з боку російської церкви.

Я не бачу ризику втрати Томосу. Це не залежить від президента, лише від Вселенського Патріарха. Але такими чутками хочуть призупинити процес переходу парафіян до нас.

-Мене неодноразово запитують: «У вас є номер телефону Президента? Спілкуєтеся напряму?» Насправді, нема. Я з ним бачуся лише офіційно. Не вірю, що священикам надходять листи такого змісту. У молитві просимо, щоб в Україні прийшли чесні прозорі вибори.

Петру Олексійовичу вдячні, що отримали Томос, автокефалію – тут важко заперечити його заслугу. Це вже факт з історії. Але нікого не агітуємо за нього голосувати.

В Україні ніколи не буде державної церкви. У Росії є департамент зі справ релігії. Ми  цього не допустимо. Не користуємося благами з боку держав, не отримуємо жодної копійки з держбюджету. Ми звикли жити скромно, тому це нам не складно. Опираємося на підтримку українського народу.

-Хочемо відійти від російських імперських традицій – робитимемо це поступово та добровільно. Наші архієреї уже носять головний убір, ближчий до грецької традиції. На Західній Україні одяг священика уже не схожий на вбрання російського священнослужителя. Почали реформувати календар, більше уваги приділяємо українським святим.

-Аби цього не допустити, будемо підтримувати молодь. Маємо приділяти велику увагу релігійному вихованню молодого покоління.

-У нас добрі та теплі стосунки. Зустрічався Владикою Греко-католицької церкви Святославом, був на презентації його книги. Маємо певні діаметрально протилежні точки зору на деякі історичні події. Але в основу стосунків не ставимо те, що нас роз’єднує, а те, що об’єднує – спільні соціальні та освітні проекти.

-Поступово будемо змінювати. Це не зовсім тарифи, а певні пожертви за цю чи іншу требу, яка звершується у храмі. У майбутньому наші парафіяни будуть давати добровільно стільки, скільки зможуть, без вказівок. Церква має жити за рахунок пожертв.

Фото та відео: LMN