Христина Старецька
На посаді міського голови Винник Володимир Квурт працює три роки. За цей час місто суттєво змінилося в кращий бік.
Спілкуємося з мером у його робочому кабінеті. Домовилися про зустріч через Фейсбук. Квурт у такий спосіб часто спілкується з мешканцями.
Про що люди питають найчастіше?
– Чому нема води, світла, чому перекрили вулицю, куди подати документи, щоб виділили землю – різні побутові речі. На день може бути до десяти повідомлень. Рекорд – 19. Ці питання підказують, що людей найбільше цікавить, яку інформацію треба висвітлювати на офіційному сайті, в якому напрямку рухатися. Саме вони спонукали запустити смарт-додаток: людина з телефону бачить все, що робиться в місті – які рішення приймаються, які проекти реалізовані, що в роботі. Хочемо, щоб в людей не складалося враження, як було колись, що справи робляться під столом. Голосування депутатів транслюємо онлайн на сайті мерії, відео зберігається в записі.
Назвіть 5 реалізованих проектів, якими ви найбільше гордитеся.
– Найперше – це дитячий садочок. Надзвичайно приємно дивитися, як мами ведуть дітей за руку в такий гарний заклад. До літа ми запустимо там ще чотири групи. А до кінця року завершимо реконструкцію басейну. До речі, тоді ж запустимо басейн і в 29 школі.
Ми визначили для себе, що потреби дітей, молоді – це для нас пріоритет. Об’єктам, які потрібні для їхнього навчання, дозвілля, розвитку, – найперше приділяємо увагу. Школи, садки, будинок дитячої творчості, музична школа, бібліотеки. Реконструкція цих будівель, опалення, інженерні мережі – це все в першу чергу.
Друге – освітлення міста. У 2015-му році воно не перевищувало 15%. Сьогодні – 93%. Зокрема світлою стала вулиця Богдана Хмельницького, яка ніколи в житті не мала ліхтарів.
Третє – дороги. Торік ми зробили нове покриття на центральній вулиці Галицькій. Тепер взялися за другу частину цієї дороги, яка веде аж до об’їзної Львова.
Має бути реконструйована дорога і в протилежному напрямку – до Львова, через ліс. Там вже працюють геодезисти: компанія «Трансінжиніринг» доробляє проект реконструкції. Коли виконком Львівської міськради його затвердить і погодить бюджет, можна буде оголошувати тендер. Відтоді і почнеться відлік будівництва. Сучасна техніка працює дуже швидко, за два місяці можна впоратися. Це ж асфальтування, а не брукування, там нема інженерних мереж. Кошти в бюджеті Львова передбачені.
Дорога буде ширша ніж зараз, матиме велосмугу з відбійником. Дорожнє покриття буде високоякісне, як і на Галицькій. Основу хочемо робити бетонну – вона вічна. Маю надію, до кінця року ця дорога буде готова.
Трамвай до Винник, про який так багато говорять, буде йти паралельно?
– Так, по залізничних рейках колишньої гілки «Львів-Перемишляни», яку до війни використовували для доставки вантажу на тютюнову фабрику. Вагони мали б рухатися від кінцевої зупинки «двійки» вверх по Личаківській до «Ензиму». Звідти – до залізної дороги і далі до Винник. Перша зупинка у Винниках мала б бути біля колишньої офтальмологічної лікарні, яку зараз реконструюють під ЦНАП. До речі, у травні завершують внутрішні роботи ЦНАПу, вже йде навчання персоналу. Влітку він запрацює. Отож, трамвай розвертатиметься біля цієї установи. Фахівці вивчають можливість продовжити колію – або по Галицькій, або попри ліс до військового госпіталю.
Скільки коштів на це потрібно?
– Відстань від кінцевої «двійки» до Винник – близько 4 кілометрів. Якщо відновити полотно і постелити колію, це невеликі видатки.
Точну суму ще не знаємо, вивчаємо альтернативний проект: трамвайну колію провести через Тракт Глинянський. З економічного боку це вигідніше, бо вся дорога буде в межах населеного пункту.
Теоретично можна було б запустити потяг з Підзамче до Винник – якщо керівництво Львова нарешті вирішить відновити ретропоїзд з Підзамче до кінця Личаківської. Маршрут пролягав би через парк Знесіння, повз Шевченківський гай, там дуже мальовничі місця. До того ж залізничне полотно там є, а залізничники кажуть, що ця колія доходить до Яснинського кар’єру у Яворівському районі. Був би дуже цікавий атракційний, літній маршрут.
Якщо Львів зацікавлений у розвитку міської залізниці, то разом з керівництвом Львівської залізниці можна реалізувати багато цікавий ідей, спорудити цілу міську мережу. Однак все залежить найперше від політичної волі певних осіб, бо за стіл переговорів треба сідати керівництву Львова, ЛОДА і Укрзалізниці.
Люди часто з іронією сприймають новаторські ідеї щодо розвитку міста. Чому так?
– Бо час їх реалізації буває надто довгий. Ми бавимося в політику, вияснюємо, хто головний, хто має більший авторитет. Замість того, щоб працювати над проектом. Саме тому так відстаємо від Європи, міст Азії, які демонструють сьогодні шалений ріс.
Ви назвали 3 пункти. Які ще два?
– Каналізування. Це була критична проблемою Винник. Жителі нижньої частини міста користувалися вигрібними ямами, а звідти часто виливали все у рівчак або річку Маруньку. І органіка, і хімія потрапляли в ґрунтові води.
Ми проклали три основні каналізаційні гілки, на які можна нав’язати все місто. Збудували каналізаційно-насосну станцію в нижній частині на вулиці Дмитерка. Вона перекачуватиме нечистоти у верхню частину – на станцію на Кільцевій. Там вже цього року буде сучасна станція, яка подрібнюватиме нечистоти і подаватиме їх на львівські очисні споруди. Почнеться підключення колекторів. На щастя, нам вдалося переконати львів’ян, що каналізування Винник вигідно і їм. Адже тепер «Львівводоканал» отримає нового абонента.
Не менш важливим є і побудова єдиної громади. Ми стимулюємо створення ОСББ, щоб ці об’єднання закріплювали за собою землю, формувалися вуличні комітети, мешканці відчували себе об’єднаними, відповідальними і, найголовніше, – господарями міста.
Повним ходом іде реконструкція Винниківського озера. Місцеві нарікають, що у них відібрали частину зеленої зони.
– У літній період до міської ради надходили десятки заяв про бійки, крадіжки, пияцтво на Винниківському озері. Насправді місцеві там майже не купалися, бо розуміли, що фекалії з міста, яке не має каналізації, нікуди не діваються. Річка Марунька проходить під існуючим пляжем у старій трубі, з яких просочувалися нечистоти у пісок, в озеро. У ньому не можна було купитися, був намул завглибшки 5 метрів. У дамбі, збудованій у 1950-х роках, з’явилися великі тріщині. У будь-який момент могла статися біда.
Озеро перебувало понад 10 років в оренді у керівництва Краківського ринку. Я просив їх зробити реконструкцію, укріпити дамбу. Та вони розводили руками: нема коштів.
Григорій Козловський (власник тютюнової фабрики, депутат Львівської міськради – LMN) марив створенням Академії футболу. Йому видалось цікавим будувати її саме там. Погодився довести озеро до пуття. І хочу сказати, повівся дуже порядно. Адже за документами, які мав Краківський ринок, на цій території не було озера, це була чиста земельна ділянка. Козловський міг викупити її і робити що завгодно. Та ми зробили паспорт озера, і сьогодні воно задокументоване на цій ділянці. Разом з пляжною територією віддане в оренду. При чому залишається в комунальній власності.
Винниківчани й надалі зможуть безкоштовно користуватися озером – але вже чистим, облагородженим. Низ водойми встеляють спеціальною плівкою, що захищає від потрапляння забруднень знизу, а на джерела встановлюють фільтри. Пляжна зона буде ліворуч від входу. Місцеві можуть приносити свої килимки, а можуть орендувати лежаки. Яка ціна для іногородніх – поки точно невідомо, це будуть адекватні суми.
На острівку планують зону водних розваг – басейн з морською водою, спа-центр. Поряд – будівлі для персоналу, рятувальників.
Навпроти пляжу – приміщення Академії футболу, в якій навчатимуться діти з усієї Західної України. Поруч – футбольні поля. В академії діти зможуть освоювати різні види спорту, паралельно здобувати якісну освіту.
Коли буде готовий макет проекту території?
– Проектанти обіцяють зробити велику презентацію у травні. Зокрема, це буде інтерактивний макет.
Ви започаткували проект «Великий Львів». Яке місце у ньому Винник?
– Сьогоднішній закон про децентралізацію не бачить можливості їх існування. У ньому нема можливості об’єднатися місту з містом. Львів поглине Винники. Ми провели опитування, 60% винниківчан з цим не згідні. Люди хочуть зберегти його майже 700-річну історію.
Ви пропонуєте агломерацію. Вона такі міста, як Винники, збереже?
– Так, бо вони матимуть своє самоуправління, мера. Так співіснують Нью-Йорк, Париж – прикладів успішних агломерацій у світі дуже багато.
ОТГ навколо Львова зараз думають, що стали самодостатні, бо мають трохи більше грошей. Їм дозволили продавати землю, і вони успішно цим займаються. Але не думають про інше наповнення бюджету. Більша половина їхніх мешканців працюють у Львові, податки залишаються там. У Винниках – 90 % жителів їздять на роботу в обласний центр. У випадку агломерації можна прибутки розподіляти. Відповідно спільно вкладати в розвиток міст, інфраструктуру, транспортне сполучення. Агломерація – це спільна територія для економічного розвитку.
Користь буде для всіх. Адже Львів із населенням 800-тисяч перетвориться в місто-мільйонник. А саме такі міста потрапляють в топ-лист першочергових інвестицій.
«Великий Львів» – це у моєму розумінні – 30-кілометрова зона довкола обласного центру з новою кільцевою дорогою, яка їх сполучатиме. Нові трамвайні колії, міська залізниця, метро.
Вашу ідею з метро в місті жваво обговорюють. Як сприймає її керівництво Львова?
– Виглядає, що з іронією. Дехто не хоче визнати, що ідея цілком реальна. Сучасні технології можуть це дозволити. Китайський Шанхай стоїть на болотах, та щороку будує майже 100 кілометрів колій метро. Чому ми не можемо? Зараз вони будують під морем тунелі з різними зупинками, торговими центрами. А Естонія та Фінляндія будують швидкісний тунель, протяжністю 60 кілометрів, який має їх з’єднати в рамках спільної метрополії. А ми далі дивимося на метро у Львові як на фантастику.
Нещодавно ви озвучили, що вартість метро у Львові не перевищить вартості будівництів «Арени Львів».
– Вартість 1 кілометра метро – від 6 до 15 мільйонів доларів. Щоб з’єднати залізничний вокзал, летовище, Стрийську біля автобусного заводу, верх Личаківської, торкнутися Богдана Хмельницького за Високим замком, треба збудувати 15-кілометрове кільце. Навіть якщо помножимо на 15, вийде 225 мільйонів доларів. На будівництво стадіону витратили 300 мільйонів. Я розумію, що підуть немалі кошти і на рухомий склад, підстанцію. Але це реальні цифри.
Є ще варіант надземного метро, це дещо дешевше. Та чи буде сприйматися візуально?
Не буде проблемою знайти фахівців?
– У Львові доцільно будувати легке метро – фактично підземний трамвай. Технологію такого метро типу «радан» розробив АНТК імені Антонова. Ця технологія вже давно реалізована у Франції. Там є міста з населенням до 300 тисяч мешканців, які мають метро. Можемо співпрацювати з їхніми фахівцями. Заодно будемо зближувати стосунки з Європою.
З того, як розвиваються Винники, з проекту «Великий Львів» видно, що транспортному сполученню ви приділяєте особливу увагу.
– Розвиток транспортної мережі насправді має велике значення в економічному розвитку населених пунктів. Коли люди скоротять час добирання на роботу, вони зможуть більше часу провести з дітьми, сходити в кіно, театр, магазини. Тобто грубо кажучи, з’являється час тратити гроші. А ці кошти інвестуються в місто.
Уявіть, якби з’єднати швидкісною залізницею західноукраїнські міста. Час в дорозі зі Львова до інших обласних центрів міг би скоротитися до півгодини. Можна зранку покупатися в озері в Тернополі, потім відвідати музей в Луцьку, а ввечері ще покататися на лижах в Карпатах. Так само люди можуть добиратися на роботу. Скажімо, жити в Луцьку, де житло дешевше, а працювати у Львові.
Влада повинна зрозуміти, якщо ми Ужгород не зв’яжемо зі Львовом нормальним транспортом, сепаратистські рухи там іще посиляться. Чому у нас проблеми зі сходом? Бо ми не спілкувалися. Але, вибачте, доїхати до Луганська чи Донецька – нереально. Поїзди ідуть півтори доби, аеропортів нема. Якщо, скажімо, дати «Антонову» замовлення на АН-148, вони зв’яжуть всю країну.
Як ви збираєтеся втілювати ці ідеї? Маєте амбіції стати мером чи іти до Парламенту?
– Поки популяризую. Хочу довести, що всі мої ідеї – це реально, необхідно, економічно доцільно і вигідно. Все що потрібно – почати працювати в цьому напрямку.
То ви підете на мера Львова?
– Давайте почекаємо завершення виборів. Побачимо, хто в нас стане президентом, який парламент сформується. Бо абсолютно не знаю, чого чекати від кандидата у президенти, якому соціологи прогнозують перемогу. Дуже сподіваюся, що питання існування української держави стояти не буде.
Фото: Високий Замок
Найближчим часом наші менеджери дадуть відповідь
